понеділок, 13 листопада 2017 р.

Людина живе доти – доки її пам’ятають

12 листопада у приміщенні відділу мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського зібралося багато людей. Всі вони прийшли віддати шану відомому полтавському музикознавцю та краєзнавцю Валерію Григоровичу Тесленку, який у жовтні 2017 року після тривалої хвороби пішов із життя.
На початку заходу звучала одна з улюблених пісень Валерія Григоровича – «Дружба» у виконанні Вадима Козіна. 
Місце проведення обрали не випадково: саме у клубі «Цікавих зустрічей» відбувалося багато заходів за участі Валерія Григоровича Тесленка.
Організований вечір пам’яті був за ініціативою письменника, члена Національної спілки журналістів України, заступника голови Ради ветеранів Полтавського міськвиконкому Євгена Олексійовича Терещенко, завдяки якому всі присутні змогли переглянути унікальне відео. На ньому можна побачити та послухати Валерія Григоровича Тесленка.


Серед присутніх було багато тих, хто приймав участь у суботніх камерних «Музичних вечорах біля грамофону», організацією яких займався саме Валерій Григорович. 
Вшанувати пам’ять Валерія Тесленка прийшли музиканти, художники, науковці, друзі та знайомі Валерія Тесленка. Кожен знайшов тепле слово, щоб згадати про нього. Спогадами про Валерія Тесленка ділилися: Євген Терещенко; Оксана Кравченко; Володимир Бернацький; Наталія Буцька та інші.


Ті, хто відійшов у вічність, назавжди залишають слід у пам’яті, а головне – у серці. У знак цього і був організований вечір вшанування пам’яті Валерія Тесленка, якого пам’ятають в Полтаві ще як виконавця українських, російських, італійських пісень та романсів під власний акомпанемент на гітарі. А тому звучали на заході улюблені пісні та романси Валерія Григоровича у виконанні Віри Мотчаної, Тамари Ляшенко, Андрія Шевченка, Людмили Костенко, Ігоря Овсяннікова, Володимира Чистякова, Лариси Філіпської. Звучали вірші у виконанні Віктора Шпехта та Віталія Бурмаки. 



Кажуть, людина живе доти – доки її пам’ятають. А Валерій Григорович Тесленко залишив після себе таку добру пам'ять, такі чудові книги, що його пам'ятатимуть у Полтаві вічно.
Ведуча та куратор заходу  головний бібліотекар відділу мистецтв Інна Загребельна.

середа, 1 листопада 2017 р.

Загадкове мистецтво Японії

«Вдивляйтесь в звичайне – і побачите несподівне, вдивляйтесь в негарне – побачите гарне, вдивляйтесь в просте – побачите складне, вдивляйтесь в мале – побачите Велике…». В цих словах виражена суть японського мистецтва.
До року Японії в Україні у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського оформлена книжкова виставка «Мистецтво Японії», яку підготували провідні бібліотекарі Віра Саранцева та Наталія Прийма. 
На виставці представлені книги, альбоми, періодичні видання, репродукції, присвячені незвичайному і прекрасному, багатогранному і загадковому мистецтву «Країни Вранішнього Сонця». Японія – далека країна, яка не припиняє нас зачаровувати. Культура її для західної людини часто здається незбагненною. Хоча існують певні паралелі японських традицій та культури з культурою України. Це й глибоке національне коріння, а ще – духовний зміст.

Одним з найбільш древніх і вишуканих з японських видів мистецтв є живопис. Він характеризується широким розмаїттям жанрів і стилів. Для нього, як і для літератури, характерно відведення провідного місця природі.
Однією з галузей образотворчого мистецтва є каліграфія – мистецтво красивого письма. А каліграфічні роботи цінуються не менше, ніж роботи живопису. 
Не менш давнім видом мистецтва Японії є скульптура. Вона почала розвиватися з появою в країні буддизму. Найдавніша скульптура – дерев'яна статуя будди Амітабхи в храмі Дзенків-дзі. Як основний матеріал для скульптур здавна використовували дерево. Також скульптури робили з бронзи та інших металів.
Про шедеври японського дерев'яного зодчества чув весь світ. Вони споріднені з українськими.

понеділок, 30 жовтня 2017 р.

Авторський вечір Інни Дідик (Снарської)

29 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся творчий вечір, центральною персоною якого була добре відома мешканцям Полтави Інна Дідик (Снарська) – поетеса, прозаїк, тележурналіст, член спілки письменників Білорусі та Національної спілки письменників України. 
Глядацьку аудиторію складали справжні поціновувачі культури. На авторський вечір поетеси завітали друзі, колеги та знайомі поетеси. В проведенні заходу взяли участь Михайло Косенко, Ігор Нікітін, Олексій Семенов, Сергій Шерман, у виконанні яких прозвучали чудові пісні.
Свій виступ Інна Станіславівна розпочала з декламування поезії рідною білоруською, українською та російською мовами. Читала вона свої твори дуже зворушливо. У залі панувала тиша, адже пронизливими до глибини душі були вірші та оповідання, такі близькі кожному, в яких описані зворушливі історії з дитинства авторки. 
Лірика та прозова творчість Інни Снарської викликали у присутніх надзвичайно позитивні враження. Крім того, глядачі були приємно вражені високим рівнем виконавської майстерності пані Інни.
Інна Снарська знайомила присутніх зі своїми поетичними збірками, розповідала про своє дитинство, життя, перші вірші, зустрічі з відомими поетами. Поетеса також презентувала свою нову збірку віршів «Вогнепоклонниця», яка вийшла білоруською мовою у Мінську, у «Союзі білоруських письменників».
Поділилася Інна Снарська й планами на майбутнє. Поетеса має намір видати збірку віршів українською мовою.
 Світлини фотохудожника Володимира Короткова.

четвер, 26 жовтня 2017 р.

Душа співає і бринить…

«Душа співає і бринить, це треба перекласти вмить на полотно моїх картин». Це рядок з вірша Тетяни Парфенович – художниці, персональна виставка якої відкрилась 25 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського в рамках спільного проекту з Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи. 
Ведуча заходу Наталія Андріївна Лук’янець – завідувач сектором культури і туризму Білоцерківської ОТГ, члени якої приїхали підтримати та привітати художницю, розповіла присутнім про художницю. 
Про життя і творчість Тетяни Парфенович (із буклету, розробленого Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи): 
Народилася Тетяна Геннадіївна Парфенович у 1978 році в селі Балаклія Великобагачанського району. Навчалася в Балакліївській середній школі, потім в м. Одеса, де здобула професію перукаря. В 2001 році Тетяна повертається в Балаклію, де зараз проживає з донькою Маринкою, яка теж приїхала на відкриття виставки та виступила з музичним номером. Діяльність Тетяни як художниці почалася з 2010 року, адже творчій натурі важко утримати себев одноманітному просторі. Придбавши олійні фарби, почала їх освоювати. Спочатку, не знаючи навіть азів та техніки, малювала без суттєвого результату, але сама природа допомогла. Молода художниця захоплюється живописними краєвидами свого рідного села, відтворює у творчих роботах веселе розмаїття гаїв, високу блакить українського неба. Малює та віршує: 
                                       Хіба ж не можна не закохатися у шелест лісів та шепіт трав. 
Сади з гаями, спів птахів, коли лелеки
прилітають та гнізда в’ють коло дворів. 
На луках маки зацвітають та річки в’ються береги,
немовби то вона танцює, поміж лугів, поміж лісів.

понеділок, 23 жовтня 2017 р.

Королю оперети – 135!

24 жовтня 2017 року – ювілей великого композитора Імре Кальмана, який назавжди увійшов в історію музики. Він – автор яскравих, веселих творів, які ставлять в кращих музичних театрах всього світу. З його ім`ям асоціюється розквіт віденської оперети. Композитор написав 17 оперет. Збереглося кілька симфонічних і фортепіанних творів Імре Кальмана. 
Біографія Короля Оперети: 
  • 24 жовтня 1882 року в угорському містечку Шіофок у родині торговця збіжжям народився Імре Кальман. По-справжньому його звали Еммеріх Коппштейн. Ще в школі він змінив свою єврейське прізвище на більш нейтральне Кальман; 
  • 1904 рік – в оперному театрі в Будапешті дебютує як композитор із симфонічною поемою «Сатурналії»;
  • 22 січня 1908 року у Будапешті відбулася прем'єра першої оперети Імре Кальмана «Осінні маневри»;
  • 1909 рік – познайомився з Паулою Дворжак; 
  • 1928 рік – одружився з Вірою Макінською;
  • 1929, 1931, 1936 роки – народилися діти: Карой Імре Федір, Елізабет Віра, Івонна Сільвія Маріца;
  • 30 жовтня 1953 Імре Кальман помирає в Парижі. Похований у Відні, поряд із Бетховеном, Брамсом і Штраусом.

Більш детально ознайомитися с біографією та творчістю Імре Кальмана можна у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського. В цьому допоможуть видання, представлені на книжковій виставці «Чарівний світ оперети». Виставку до 135-річчя композитора підготувала провідний бібліотекар Наталія Прийма.


Арт-дегустація поезії, прози і музики

22 жовтня в відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся захід, наповнений чарівною атмосферою поезії, прози та живої музики. Це була чергова зустріч клубу «Цікавих зустрічей», яка мала назву «100 хвилин поезії, прози і музики» і пройшла у формі усного журналу.
Відкривав захід Віктор Шпехт, який свого часу започаткував проведення поетичних конкурсів у клубі «Цікавих зустрічей». У його виконанні прозвучали нові поетичні твори. Поезія, проза, музика та дружня розмова поєднувались з приємним чаюванням. 


Можна з упевненістю сказати, що вечір поезії та музики надовго запам'ятається для гостей і учасників цієї зустрічі. Та найцікавіше, що було, це, звичайно, самі люди. Вони приємно дивували своєю відкритістю, щирістю у своїх виступах. Ігор Овсянніков, Юрій Трейгель, Світлана Іваха, Віктор Шпехт, Володимир Бібіч, Лариса Філіпська, Світлана Буторіна, Яків Купинський, Ольга Ковальова, Владислав Данисько, Олег Шапошніков, Віталй Бурмака, Олена Хорошун, Володимир Чистяков наповнювали сторінки усного журналу чудовими поетично-музичними творами. 












Дехто з виступаючих – добре відомі присутнім, вони часто прикрашали своїм талантом масові заходи бібліотеки. А для Юлії Стиркіної виступ в відділі мистецтв був дебютом. І вдалим: її вірші дуже сподобалися публіці.
Наприкінці заходу Олена Хорошун, Ігор Овсянніков та Володимир Чистяков заспівали разом з глядачами. 
За світлини дякуємо фотохудожнику Володимиру Короткову