«Душа співає і бринить, це треба перекласти вмить на полотно моїх картин». Це рядок з вірша Тетяни Парфенович – художниці, персональна виставка якої відкрилась 25 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського в рамках спільного проекту з Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи.
Ведуча заходу Наталія Андріївна Лук’янець – завідувач сектором культури і туризму Білоцерківської ОТГ, члени якої приїхали підтримати та привітати художницю, розповіла присутнім про художницю.
Про життя і творчість Тетяни Парфенович (із буклету, розробленого Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи):
Народилася Тетяна Геннадіївна Парфенович у 1978 році в селі Балаклія Великобагачанського району. Навчалася в Балакліївській середній школі, потім в м. Одеса, де здобула професію перукаря.
В 2001 році Тетяна повертається в Балаклію, де зараз проживає з донькою Маринкою, яка теж приїхала на відкриття виставки та виступила з музичним номером. Діяльність Тетяни як художниці почалася з 2010 року, адже творчій натурі важко утримати себев одноманітному просторі.
Придбавши олійні фарби, почала їх освоювати. Спочатку, не знаючи навіть азів та техніки, малювала без суттєвого результату, але сама природа допомогла. Молода художниця захоплюється живописними краєвидами свого рідного села, відтворює у творчих роботах веселе розмаїття гаїв, високу блакить українського неба. Малює та віршує:
Хіба ж не можна не закохатися у шелест лісів та шепіт трав.
Хіба ж не можна не закохатися у шелест лісів та шепіт трав.
Сади з гаями, спів птахів, коли лелеки
прилітають та гнізда в’ють коло дворів.
прилітають та гнізда в’ють коло дворів.
На луках маки зацвітають та річки в’ються береги,
немовби то вона танцює, поміж лугів, поміж лісів.
