понеділок, 30 жовтня 2017 р.

Авторський вечір Інни Дідик (Снарської)

29 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся творчий вечір, центральною персоною якого була добре відома мешканцям Полтави Інна Дідик (Снарська) – поетеса, прозаїк, тележурналіст, член спілки письменників Білорусі та Національної спілки письменників України. 
Глядацьку аудиторію складали справжні поціновувачі культури. На авторський вечір поетеси завітали друзі, колеги та знайомі поетеси. В проведенні заходу взяли участь Михайло Косенко, Ігор Нікітін, Олексій Семенов, Сергій Шерман, у виконанні яких прозвучали чудові пісні.
Свій виступ Інна Станіславівна розпочала з декламування поезії рідною білоруською, українською та російською мовами. Читала вона свої твори дуже зворушливо. У залі панувала тиша, адже пронизливими до глибини душі були вірші та оповідання, такі близькі кожному, в яких описані зворушливі історії з дитинства авторки. 
Лірика та прозова творчість Інни Снарської викликали у присутніх надзвичайно позитивні враження. Крім того, глядачі були приємно вражені високим рівнем виконавської майстерності пані Інни.
Інна Снарська знайомила присутніх зі своїми поетичними збірками, розповідала про своє дитинство, життя, перші вірші, зустрічі з відомими поетами. Поетеса також презентувала свою нову збірку віршів «Вогнепоклонниця», яка вийшла білоруською мовою у Мінську, у «Союзі білоруських письменників».
Поділилася Інна Снарська й планами на майбутнє. Поетеса має намір видати збірку віршів українською мовою.
 Світлини фотохудожника Володимира Короткова.

четвер, 26 жовтня 2017 р.

Душа співає і бринить…

«Душа співає і бринить, це треба перекласти вмить на полотно моїх картин». Це рядок з вірша Тетяни Парфенович – художниці, персональна виставка якої відкрилась 25 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського в рамках спільного проекту з Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи. 
Ведуча заходу Наталія Андріївна Лук’янець – завідувач сектором культури і туризму Білоцерківської ОТГ, члени якої приїхали підтримати та привітати художницю, розповіла присутнім про художницю. 
Про життя і творчість Тетяни Парфенович (із буклету, розробленого Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи): 
Народилася Тетяна Геннадіївна Парфенович у 1978 році в селі Балаклія Великобагачанського району. Навчалася в Балакліївській середній школі, потім в м. Одеса, де здобула професію перукаря. В 2001 році Тетяна повертається в Балаклію, де зараз проживає з донькою Маринкою, яка теж приїхала на відкриття виставки та виступила з музичним номером. Діяльність Тетяни як художниці почалася з 2010 року, адже творчій натурі важко утримати себев одноманітному просторі. Придбавши олійні фарби, почала їх освоювати. Спочатку, не знаючи навіть азів та техніки, малювала без суттєвого результату, але сама природа допомогла. Молода художниця захоплюється живописними краєвидами свого рідного села, відтворює у творчих роботах веселе розмаїття гаїв, високу блакить українського неба. Малює та віршує: 
                                       Хіба ж не можна не закохатися у шелест лісів та шепіт трав. 
Сади з гаями, спів птахів, коли лелеки
прилітають та гнізда в’ють коло дворів. 
На луках маки зацвітають та річки в’ються береги,
немовби то вона танцює, поміж лугів, поміж лісів.

понеділок, 23 жовтня 2017 р.

Королю оперети – 135!

24 жовтня 2017 року – ювілей великого композитора Імре Кальмана, який назавжди увійшов в історію музики. Він – автор яскравих, веселих творів, які ставлять в кращих музичних театрах всього світу. З його ім`ям асоціюється розквіт віденської оперети. Композитор написав 17 оперет. Збереглося кілька симфонічних і фортепіанних творів Імре Кальмана. 
Біографія Короля Оперети: 
  • 24 жовтня 1882 року в угорському містечку Шіофок у родині торговця збіжжям народився Імре Кальман. По-справжньому його звали Еммеріх Коппштейн. Ще в школі він змінив свою єврейське прізвище на більш нейтральне Кальман; 
  • 1904 рік – в оперному театрі в Будапешті дебютує як композитор із симфонічною поемою «Сатурналії»;
  • 22 січня 1908 року у Будапешті відбулася прем'єра першої оперети Імре Кальмана «Осінні маневри»;
  • 1909 рік – познайомився з Паулою Дворжак; 
  • 1928 рік – одружився з Вірою Макінською;
  • 1929, 1931, 1936 роки – народилися діти: Карой Імре Федір, Елізабет Віра, Івонна Сільвія Маріца;
  • 30 жовтня 1953 Імре Кальман помирає в Парижі. Похований у Відні, поряд із Бетховеном, Брамсом і Штраусом.

Більш детально ознайомитися с біографією та творчістю Імре Кальмана можна у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського. В цьому допоможуть видання, представлені на книжковій виставці «Чарівний світ оперети». Виставку до 135-річчя композитора підготувала провідний бібліотекар Наталія Прийма.


Арт-дегустація поезії, прози і музики

22 жовтня в відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся захід, наповнений чарівною атмосферою поезії, прози та живої музики. Це була чергова зустріч клубу «Цікавих зустрічей», яка мала назву «100 хвилин поезії, прози і музики» і пройшла у формі усного журналу.
Відкривав захід Віктор Шпехт, який свого часу започаткував проведення поетичних конкурсів у клубі «Цікавих зустрічей». У його виконанні прозвучали нові поетичні твори. Поезія, проза, музика та дружня розмова поєднувались з приємним чаюванням. 


Можна з упевненістю сказати, що вечір поезії та музики надовго запам'ятається для гостей і учасників цієї зустрічі. Та найцікавіше, що було, це, звичайно, самі люди. Вони приємно дивували своєю відкритістю, щирістю у своїх виступах. Ігор Овсянніков, Юрій Трейгель, Світлана Іваха, Віктор Шпехт, Володимир Бібіч, Лариса Філіпська, Світлана Буторіна, Яків Купинський, Ольга Ковальова, Владислав Данисько, Олег Шапошніков, Віталй Бурмака, Олена Хорошун, Володимир Чистяков наповнювали сторінки усного журналу чудовими поетично-музичними творами. 












Дехто з виступаючих – добре відомі присутнім, вони часто прикрашали своїм талантом масові заходи бібліотеки. А для Юлії Стиркіної виступ в відділі мистецтв був дебютом. І вдалим: її вірші дуже сподобалися публіці.
Наприкінці заходу Олена Хорошун, Ігор Овсянніков та Володимир Чистяков заспівали разом з глядачами. 
За світлини дякуємо фотохудожнику Володимиру Короткову

середа, 18 жовтня 2017 р.

Симфонія Полтави… Симфонія живопису




В сіру, холодну погоду жага краси загострюється, і найвірніше її джерело – мистецтво. Зарядитися натхненням прийшли 17 жовтня шанувальники прекрасного на відкриття виставки живопису «Симфонія Полтави» у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського.
Символічну назву художник Ярослав Терновський обрав не випадково. Симфонія – це дивовижне сплетіння оркестрових мелодій, які видобуваються музиками під умілим керівництвом диригента. А от симфонія в картинах – це сплетіння барв, що утворюють образ. Більшість робіт на виставці – це спільна творчість мешканців Полтави під керівництвом художника – Ярослава Терновського. Полтавці – це оркестранти, а художник тут – диригент.

Творчість Ярослава Терновського, молодого художника-живописця, керівника Арт центру ZELO – це пошук позитиву, поштовх до роздумів та дій. Він працює у техніках олійного живопису, пастелі, акварелі, у кількох жанрах живопису – серед його художніх витворів – пейзажі, натюрморти і портрети.
Художник охоче ділиться своєю творчістю. Ярослав – викладач студії образотворчого мистецтва у Полтаві. Його життєве кредо: «Кожен із нас Художник! Все, що залишається – згадати про це». От митець і допомагає людям згадати. Він розробив навчальні програми з рисунку та живопису. Художник – автор проекту «Живопис для всіх». Учасник більше 50 загальнонаціональних та регіональних виставок. 
Твори Ярослава Терновського знаходяться у колекціях більш ніж 80 колекціонерів та шанувальників мистецтва в Україні, Вірменії, Греції, Польщі, Росії, Угорщині, в держустановах України та дипломатичних представництвах іноземних держав.
Ярослав – куратор арт-проектів. На волонтерських засадах займається з переселенцями з Донецької та Луганської областей, з бійцями АТО, проводить заняття на базах громадських організацій. 

понеділок, 16 жовтня 2017 р.

Віртуальна екскурсія містом зібрала любителів історії Полтави


15 жовтня полтавці пізнавали місто та його історію на другій екскурсії із циклу «Вулицями Полтави». Вони знову мандрували вулицями обласного центру, але вже віртуально, у літературній вітальні бібліотеки. 
Арт-екскурсія «Пам’ятники Гоголю і Котляревському – окраса Полтави» була присвячена двом «літературним бульварам», які по праву вважаються чи не найкрасивішими бульварами міста. Вони носять імена українських класиків. Саме на них розташовані й найбільш відомі пам’ятники міста – Гоголю і Котляревському, які вражають своєю досконалістю, правдивістю та душевністю. А об’єднує їх те, що створив ці пам’ятники видатний скульптор, уродженець Полтавщини – Леонід Володимирович Позен. 
«Розпочалася» екскурсія на бульварі Котляревського, біля пам’ятника засновнику сучасної української літератури. 
Можна сказати, що Іван Петрович Котляревський прислужився торжеству української мови в українській культурі через багато років після своєї смерті. Адже у 1903 році центром подій став саме полтавський пам’ятник письменнику, виготовлений на пожертви українських патріотів. Побудувати пам’ятник українському поетові у ті часи було справжнім подвигом. 
Урочисте ж відкриття пам'ятника перетворилось на велику національну акцію, на якій були присутні численні діячі української культури та інтелігенції. Дуже гарно передав атмосферу тих часів історик Дмитро Дорошенко: «Не було що й думати, щоб знайти кімнату десь в готелі: все було переповнено. Казали, що Полтава ще ніколи не бачила такого великого з'їзду…». Відкриття пам'ятника дійсно вважається знаковим для розвитку українського національного руху. Воно зібрало разом видатних діячів української культури. До Полтави приїхало майже 70 письменників, професорів. Серед них — Дмитро Багалій і Василь Стефаник, Борис та Марія Грінченки і Олена Пчілка, Леся Українка і Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький і Володимир Самійленко, Олександр Олесь і Сергій Єфремов. 

понеділок, 9 жовтня 2017 р.

Від захоплення до справи життя: кований світ Анатолія Фіктянова


Усі цікаві події народжуються завдяки ентузіастам свого діла. Не винятком є зустрічі з творчими людьми, які вже стали традиційними в відділі мистецтв обласної бібліотеки. 
8 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбулася творча зустріч з Анатолієм Фіктяновим – майстром ковальської справи, членом творчого товариства Полтавських художників «Живопис», лауреатом премії ім. Панаса Мирного.
Ще змалку майбутній майстер був оточений виробами із заліза, оскільки його батько і дідусь займалися ковальським ремеслом. Близько тридцяти років удосконалює Анатолій Володимирович майстерність коваля. Його роботи цікаві й різноманітні: підсвічники, військові обладунки, скрині, декоративно-ужиткові та сувенірні вироби з металу. Художник по металу відкритий до інновацій та експериментів. Проекти майстра наближаються до художніх витворів. Анатолій Фіктянов усіма силами намагається відродити і привернути увагу до традиційних ремесел Полтавщини, зокрема, до ковальської справи. Він активно спілкується з учнями полтавських шкіл та студентами вузів, розкриваючи їм секрети ковальської майстерності та розповідаючи про історію розвитку ковальства в Україні та на Полтавщині. Творча зустріч з Анатолієм Володимировичем була присвячена його ювілею. Невипадковий збіг, мабуть: 8 жовтня в Україні відзначають День художника!
Анатолій Фіктянов розповів в ході зустрічі, що надихає його на творчість, про свої досягнення та плани на майбутнє, відповів на запитання присутніх, демонстрував свої роботи. 
Початок заходу був наповнений музикою. А все завдяки чудовому виступу Софії Матвієнко – учениці Полтавської малої академії мистецтв ім. Р. Кириченко, яка незважаючи на юний вік, особистість багатогранна. Софія – флейтистка, переможниця всеукраїнських та міжнародних конкурсів; стипендіат Ротарі клубу Дюссельдорф-Шлострум.

Поздоровляли ювіляра завідувач відділу мистецтв бібліотеки, голова клубу «Цікавих зустрічей» Галина Вікторова, голова творчого товариства Полтавських художників «Живопис» Віктор Бондар.
Привітати майстра прийшли музиканти, поети, художники, які неодноразово прикрашали своїм талантом масові заходи бібліотеки: Віра Мотчана, Людмила Костенко, Володимир Чистяков, Ігор Овсянніков, Валентина Поліщук, Лариса Філіпська, Віктор Шпехт, Олена Савченко, Яків Купинський.







Для ювіляра та всіх присутніх в програмі було й трохи екзотики – виступ учасниць танцювального колективу Полтавського міського центру українсько-індійської дружби «Шанті», які виконали класичні індійські танці.

Ковальство – справа божого покликання, що здатна повністю змінити життя. Присутні на заході переконалися, що Анатолій Фіктянов в художньому куванні знайшов те самовираження, яке може задовольнити його внутрішній світ. Роботи художника по металу вражають цілісністю, органічним поєднанням, відмінним володінням технікою ковальства та почуттям металу у гармоніі.




Світлини фотохудожника Володимира Короткова.  Відеосюжет про захід можна переглянути на сайті телеканалу "Лтава".