Авторський вечір Інни Дідик (Снарської)

29 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся творчий вечір, центральною персоною якого була добре відома мешканцям Полтави Інна Дідик (Снарська) – поетеса, прозаїк, тележурналіст, член спілки письменників Білорусі та Національної спілки письменників України. 

Глядацьку аудиторію складали справжні поціновувачі культури. На авторський вечір поетеси завітали друзі, колеги та знайомі поетеси. В проведенні заходу взяли участь Михайло Косенко, Ігор Нікітін, Олексій Семенов, Сергій Шерман, у виконанні яких прозвучали чудові пісні.

Свій виступ Інна Станіславівна розпочала з декламування поезії рідною білоруською, українською та російською мовами. Читала вона свої твори дуже зворушливо. У залі панувала тиша, адже пронизливими до глибини душі були вірші та оповідання, такі близькі кожному, в яких описані зворушливі історії з дитинства авторки. 

Душа співає і бринить…

«Душа співає і бринить, це треба перекласти вмить на полотно моїх картин». Це рядок з вірша Тетяни Парфенович – художниці, персональна виставка якої відкрилась 25 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського в рамках спільного проекту з Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи. 

Ведуча заходу Наталія Андріївна Лук’янець – завідувач сектором культури і туризму Білоцерківської ОТГ, члени якої приїхали підтримати та привітати художницю, розповіла присутнім про художницю. 

Про життя і творчість Тетяни Парфенович (із буклету, розробленого Обласним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи): 

Народилася Тетяна Геннадіївна Парфенович у 1978 році в селі Балаклія Великобагачанського району. Навчалася в Балакліївській середній школі, потім в м. Одеса, де здобула професію перукаря. В 2001 році Тетяна повертається в Балаклію, де зараз проживає з донькою Маринкою, яка теж приїхала на відкриття виставки та виступила з музичним номером. Діяльність Тетяни як художниці почалася з 2010 року, адже творчій натурі важко утримати себев одноманітному просторі. Придбавши олійні фарби, почала їх освоювати. Спочатку, не знаючи навіть азів та техніки, малювала без суттєвого результату, але сама природа допомогла. Молода художниця захоплюється живописними краєвидами свого рідного села, відтворює у творчих роботах веселе розмаїття гаїв, високу блакить українського неба. Малює та віршує: 
                                       Хіба ж не можна не закохатися у шелест лісів та шепіт трав. 

Сади з гаями, спів птахів, коли лелеки
прилітають та гнізда в’ють коло дворів. 

На луках маки зацвітають та річки в’ються береги,

немовби то вона танцює, поміж лугів, поміж лісів.

Королю оперети – 135!

24 жовтня 2017 року – ювілей великого композитора Імре Кальмана, який назавжди увійшов в історію музики. Він – автор яскравих, веселих творів, які ставлять в кращих музичних театрах всього світу. З його ім`ям асоціюється розквіт віденської оперети. Композитор написав 17 оперет. Збереглося кілька симфонічних і фортепіанних творів Імре Кальмана. 

Арт-дегустація поезії, прози і музики

22 жовтня в відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся захід, наповнений чарівною атмосферою поезії, прози та живої музики. Це була чергова зустріч клубу «Цікавих зустрічей», яка мала назву «100 хвилин поезії, прози і музики» і пройшла у формі усного журналу.

Симфонія Полтави… Симфонія живопису

В сіру, холодну погоду жага краси загострюється, і найвірніше її джерело – мистецтво. Зарядитися натхненням прийшли 17 жовтня шанувальники прекрасного на відкриття виставки живопису «Симфонія Полтави» у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського.

Символічну назву художник Ярослав Терновський обрав не випадково. Симфонія – це дивовижне сплетіння оркестрових мелодій, які видобуваються музиками під умілим керівництвом диригента. А от симфонія в картинах – це сплетіння барв, що утворюють образ. Більшість робіт на виставці – це спільна творчість мешканців Полтави під керівництвом художника – Ярослава Терновського. Полтавці – це оркестранти, а художник тут – диригент.

Творчість Ярослава Терновського, молодого художника-живописця, керівника Арт центру ZELO – це пошук позитиву, поштовх до роздумів та дій. Він працює у техніках олійного живопису, пастелі, акварелі, у кількох жанрах живопису – серед його художніх витворів – пейзажі, натюрморти і портрети.

Художник охоче ділиться своєю творчістю. Ярослав – викладач студії образотворчого мистецтва у Полтаві. Його життєве кредо: «Кожен із нас Художник! Все, що залишається – згадати про це». От митець і допомагає людям згадати. Він розробив навчальні програми з рисунку та живопису. Художник – автор проекту «Живопис для всіх». Учасник більше 50 загальнонаціональних та регіональних виставок. 

Твори Ярослава Терновського знаходяться у колекціях більш ніж 80 колекціонерів та шанувальників мистецтва в Україні, Вірменії, Греції, Польщі, Росії, Угорщині, в держустановах України та дипломатичних представництвах іноземних держав.

Ярослав – куратор арт-проектів. На волонтерських засадах займається з переселенцями з Донецької та Луганської областей, з бійцями АТО, проводить заняття на базах громадських організацій. 

Віртуальна екскурсія містом зібрала любителів історії Полтави

15 жовтня полтавці пізнавали місто та його історію на другій екскурсії із циклу «Арт-мандрівки вулицями Полтави». Вони знову мандрували вулицями обласного центру, але вже віртуально, у літературній вітальні бібліотеки. 

Арт-екскурсія «Пам’ятники Гоголю і Котляревському – окраса Полтави» була присвячена двом «літературним бульварам», які по праву вважаються чи не найкрасивішими бульварами міста. Вони носять імена українських класиків. Саме на них розташовані й найбільш відомі пам’ятники міста – Гоголю і Котляревському, які вражають своєю досконалістю, правдивістю та душевністю. А об’єднує їх те, що створив ці пам’ятники видатний скульптор, уродженець Полтавщини – Леонід Володимирович Позен. 

«Розпочалася» екскурсія на бульварі Котляревського, біля пам’ятника засновнику сучасної української літератури. 

Можна сказати, що Іван Петрович Котляревський прислужився торжеству української мови в українській культурі через багато років після своєї смерті. Адже у 1903 році центром подій став саме полтавський пам’ятник письменнику, виготовлений на пожертви українських патріотів. Побудувати пам’ятник українському поетові у ті часи було справжнім подвигом. 

Урочисте ж відкриття пам'ятника перетворилось на велику національну акцію, на якій були присутні численні діячі української культури та інтелігенції. Дуже гарно передав атмосферу тих часів історик Дмитро Дорошенко: «Не було що й думати, щоб знайти кімнату десь в готелі: все було переповнено. Казали, що Полтава ще ніколи не бачила такого великого з'їзду…». Відкриття пам'ятника дійсно вважається знаковим для розвитку українського національного руху. Воно зібрало разом видатних діячів української культури. До Полтави приїхало майже 70 письменників, професорів. Серед них — Дмитро Багалій і Василь Стефаник, Борис та Марія Грінченки і Олена Пчілка, Леся Українка і Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький і Володимир Самійленко, Олександр Олесь і Сергій Єфремов. 

Від захоплення до справи життя: кований світ Анатолія Фіктянова

Усі цікаві події народжуються завдяки ентузіастам свого діла. Не винятком є зустрічі з творчими людьми, які вже стали традиційними в відділі мистецтв обласної бібліотеки. 

8 жовтня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбулася творча зустріч з Анатолієм Фіктяновим – майстром ковальської справи, членом творчого товариства Полтавських художників «Живопис», лауреатом премії ім. Панаса Мирного.

8 жовтня – День художника

Щорічно у другу неділю жовтня відзначають своє професійне свято художники України. Історія українського живопису багата. Безліч вітчизняних художників в своїй творчості досягли світового визнання. Багата мозаїка творів митців створює потужний пласт національної культури. Полтавщина завжди славилася своїми художніми талантами, яким удається зупинити мить, щоб незабаром перетворити її у вічність.

Дорогі митці! Зі святом Вас! 

Від чистого серця Вітаємо Вас з цим прекрасним святом! 

Бажаємо Вам натхнення у мистецтві, удачі та досягнення у своїй роботі! 

Адже талант – це поклик душі, і тому його потрібно берегти!

В новому ювілейному сезоні – тільки найкраще!

Полтавська обласна філармонія відкрила ювілейний 75-й концертний сезон. 2 жовтня 2017 року у Полтавському музично-драматичного театрі ім. М.В. Гоголя виступили: заслужений артист України, соліст Національної філармонії України Андрій Остапенко (гітара), солісти філармонії Олена Шевченко (сопрано), О.Тищик (баян), Олег Павленко (електрогітара) та окраса концерту – камерний оркестр ім. Д. Ахшарумова під керівництвом О. Абрамова. Перший концерт Полтавської обласної філармонії в цьому сезоні порадував поціновувачів музики: чудова різноманітна програма, яскраве виконання… Неймовірне відчуття прекрасного залишилося у глядачів.

Протягом 75-річної історії закладу філармонія була і залишається впливовим осередком культури і духовності на Полтавщині. Про історію установи та її колективів, творчі біографії артистів та співробітників, які в різні часи працювали в організації, можна довідатися з видань, представлених у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського:

Полтавська філармонія – 70 [Текст] / упоряд. О. А. Білоусько. - Полтава : АСМI, 2013. - 168 с. : фот. - 222 экз. - ISBN 978-966-182-250-3 : 123.00 грн.
Полтавська філармонія. 1943-2013 [Текст]. - Полтава : АСМI, 2013. - 20 с. : фот. - Б/ц

Музичний дарунок від «Берегині»

1 жовтня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, проголошений 50 сесією Генеральної Асамблеї ООН. Спочатку День людей похилого віку стали відзначати в Європі, потім в Америці, а наприкінці 1990-их років уже в усьому світі. Україна, підтримавши ініціативу міжнародного співтовариства, з 1991 року щорічно відзначає цей день. А з 2004 року саме 1 жовтня у нас також відзначають і День ветерана. Для молодого покоління українців це хороша нагода пильніше зосередитись на проблемах літніх людей, ще раз засвідчити всенародну повагу ветеранам війни і праці, людям старшого віку.

З Міжнародним днем музики!

Щороку 1 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день музики – International Music Day. Він був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про проведення Міжнародного дня музики було прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році. 30 листопада 1974 голова Міжнародної музичної ради, сер Ієгуді Менухін і його заступник Борис Ярустовський звернулися до членів IMC з листом: «Перший Міжнародний день музики, заснований Міжнародною музичною радою, згідно з резолюцією 15-ї Генеральної асамблеї IMC, що пройшла в Лозанні в 1973 р., буде проведено 1 жовтня 1975 року».