 |
| Портрет роботи Д. Левицького. 1779 р. |
320 років тому з’явився на світ Григорій Кирилович Левицький (бл. 1697-1769), український гравер, представник бароко. Народився та помер у селі Маячці (Новосанжарський район).
Походив з відомого козацького роду Носів. Батько його був священиком. У зовсім юному віці Григорій був змушений залишив рідне село (у 1709 р., рятуючись від переслідувань мешканців села за сприяння І. Мазепі). Тоді ж змінив своє прізвище.
Імовірно, навчався він у Києво-Могилянській академії. Пізніше удосконалював майстерність гравера у Вроцлаві (Польща)
Перші відомості про Левицького як гравера на міді у Вроцлаві з’являються лише наприкінці 1720-х рр.
Нам він відомий як автор станкових і книжкових гравюр на міді, ілюстрацій до богослужбових та світських друків, численних естампів.
Його станкові композиції відзначаються великою майстерністю. Це зображення святих, сцени на новозавітні сюжети. Левицький також відтворював романські і готичні скульптурні пам’ятки давнього Вроцлава - тимпану собору Марії на Пясковому острові, надгробних плит шльонських князів.
