Різдвяний вернісаж майстрів народного мистецтва

         

Ще один захід на різдвяну тематику у відділі мистецтв.
27 грудня відбулося відкриття  традиційної виставки декоративно-ужиткового мистецтва Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України «Різдвяний вернісаж».
Куратор виставки – заслужений майстер народної творчості України, голова ПОО НСМНМУ Євген Пілюгін. Він же був ведучим заходу.

З гумором та веселощами у Новий рік

Вже стало традицією в клубі «Цікавих зустрічей» відзначати новорічно-різдвяні свята. 24 грудня у відділі мистецтв відбувся вечір «Новорічний калейдоскоп». Було все: і ялинка, і прекрасний зал, і Дід Мороз, і Снігуронька, і навіть Собака – живий символ 2018 року. Всі, хто бажав розташувати до себе удачу, мали змогу поспілкуватися з чудовою тваринкою. Адже господинею наступного року за східним календарем буде жовтий земляний собака. 

Серед виступаючих: члени клубу «Цікавих зустрічей»: Володимир Чистяков, Олена Хорошун, Віра Мотчана, Віктор Щербаков, Валентина Баранова, Андрій Шевченко, Олександр Бойко, Людмила Костенко, Анатолій Одаренко, Ігор Нікітін, Юрій Жолтишев, Олексій Онуфрієнко, Тетяна Соловйова, Лариса Філіпська, Іван Новобранець, Валентина Поліщук, творчий колектив «Полонез» (керівник Людмила Сотник).

Новорічне диво і домашній затишок

Долучаємося до щорічного конкурсу новорічних ялинок… У відділі мистецтв господиня новорічних свят може бути тільки високомистецькою! 

А все тому, що ялинку правильно «одягнули»! І тепер головний символ зустрічі Нового року і Різдва, який прикрашають іграшки від Наталії Коваленко - учасниці клубу «Цікавих зустрічей», виглядає ефектно і стильно, дарує святкові емоції. 

Прикраси для новорічної ялинки майстриня виготовила власноруч із тканини. Це вишукані і по-домашньому теплі м'які іграшки. Виглядають вони приголомшливо, у чому переконалися ті, хто вже бачив «мистецьку красуню».

Найкращі ідеї і лайфхаки до Новорічних свят

Чим ближче до 31 грудня, тим частіше замислюємося ми з вами про декор дому та про те, як прикрасити ялинку. А також про програму святкування Новорічних свят.

Провідний бібліотекар відділу мистецтв Віра Саранцева підготувала книжкову виставку «Зустрічаємо Новий рік!». Виявляється, стильно і красиво нарядити ялинку до Нового року, прикрасити будинок, розробити сценарій свята може кожен. 

Оригінальних ідей декору новорічного деревця існує багато, адже прикрасити ялинку можна не тільки шишками і кульками… Багато чого можна зробити своїми руками. Рукотворні прикраси завойовують все більшу популярність. І це не дивно. Handmade дає відчуття власної індивідуальності. 

Уродженець "Єрусалима України" – поет Авраам Шльонський

19 грудня відділ соціокультурної діяльності спільно з відділом мистецтв провів чергову лекцію для відвідувачів БО «Хесед Нефеш» в рамках культурно-освітнього проекту «Бабусині канікули: Єврейський слід на Полтавщині». 

Цього разу мова йшла про Авраама Шльонського – одного з кращих поетів Ізраїлю, який народився на Полтавщині, старшого брата першій жінці-композитора Ізраїлю Вардині Шльонськи.

Лекція мала назву «Уродженець Єрусалима України – поет Авраам Шльонський». Саме такий титул, «Єрусалим України», мав свого часу Кременчук.

Авраам Шльонський належить до найвизначніших представників нового покоління єврейських поетів, народжених у країнах Вигнання, які розпочали свій творчий шлях у країні Ізраїль. Народився він під Кременчуком, у селі Крюково, 6 березня 1900 року. Він ріс в сім'ї, де сіоністські переконання і любов до івриту поєднувалися з революційним духом і любов'ю до літератури.

Танці рідної землі

«Пізнай свій край... себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриваються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушатимуть у життя твої нащадки. І то також будеш  ти».  

                                                                                                                                                    Григорій Сковорода 

Душевно та цікаво пройшов 17 грудня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського майстер-клас «Хороводи і народні ігри» від хороводно-ігрової групи «Ойра» під керівництвом знавця народних обрядів та традицій Віталія Двірного. Учасники групи займаються просуванням традиційної народної культури в маси. 

У майстер-класі взяли участь учні школи старовинного танцю «Eventail-Полтава». Разом мешканці міст Кременчук, Дніпро та Полтава дізнавалися, чому, навіщо і як раніше водили хороводи. Ця потужна енергетична і духовна практика була частиною повсякденного життя наших предків. Всі, хто прийшов на захід, знайомились з нашим фольклором. 

Учбова хороводно-ігрова вечірка стала справжнім святом, яке пройшло в суто народній традиції з відповідними піснями, іграми та хороводами. 

Хороводи присвячували порам року, святам, важливим подіям у житті народу. В далекі язичеські часи хороводи мали культово-обрядове значення, але поступово почали набирати обрядового характеру. Вони відображали трудову діяльність людини, її повсякденне та святкове життя.

Музика – супутниця життя Сократа із Чорнух

У грудні виповнилося 295 років великому українському мислителю-мудрецю, педагогу, філософу, поету, композитору, музиканту Григорію Сковороді (1722-1794 рр.) Важко осягнути феномен цього Сократа із Чорнух, який проявив себе в різних галузях української культури.

Досі не існує повної характеристики значення музичної творчості украінського філософа. Але майже всі дослідники життя та творчості Григорія Савича констатували: важливе місце в його житті займала музика. 

Музичні здібності Сковороди виявилися через велику любов до народної пісні. Уродженцю сотенного містечка Чорнухи, маленькому Грицьку наука у церковно-парафіяльній школі при козацькій сотні давалася легко, він краще за всіх співав в хорі на церковному криласі. 

Змалку він тішився співами кобзарів, бандуристів та лірників. Хлопчик спілкувався з ними, переймав від них ази гри на бандурі. Навіть хотів піти поводирем сліпого бандуриста, але батьки не погодилися. 

Дуже цікавився поезією і музикою Сковорода, вступивши у 1738 р. до Києво-Могилянської академії. Він був учасником інтермедій з народними співами та жартами, які виконувалися не лише в академії, а навіть за академічними стінами, на Подолі, куди сходилися подільські ремісники та міщани. Григорій добирав на флейті мотиви пісень. Його улюбленою була «Котилися вози з гори». 

Григорій також співав у великому академічному хорі, учасники якого не тільки виконували в академічному храмі духовні співи, а ще брали участь у драматичних дійствах. Хор цей славився на всю імперію. 

Музичні здібності та чудовий голос 19-го Григорія Сковороди помітили. Його відрядили в Петербург до Придворної хорової капели. Але він співав в ній всього два роки. Зацікавився музичними здібностями талановитого юнака фаворит цариці Єлизавети – О. Розумовський, який побачив, що Григорій має композиторський нахил. В ті часи Сковорода поклав на ноти канон «Воскресенія день». Твір дуже сподобався високим слухачам придворної церкви. 

Музи не мовчать…

Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажаємо незламної волі в подоланні труднощів військового буття, здоров’я, надійного родинного тилу! 

З нагоди відзначення 6 грудня Дня Збройних Сил України Віра Саранцева – провідний бібліотекар відділу мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського підготувала перегляд літератури «Час. Армія. Вітчизна».