середа, 27 вересня 2017 р.

Бібліотекарі у живописі

 А чи знаєте ви, що найдавніший та найдивовижніший портрет бібліотекаря належить художнику Джузеппе Арчімбольдо (1527-1593 рр.), який створив серію зображень представників різних професій,  стиль якого імітували багато сучасників. 
Авторська назва картини невідома. Її назва пізня і виникла при створенні каталога у ХХ столітті. Існує версія, що це портрет конкретної людини – бібліотекаря Вольфганга Лазіуса. Був такий історик з оточення австрійського імператора, який відрізнявся якимось збільшеним ставленням до книжок і у разі прихильності до якогось видання був здатним навіть вкрасти книгу. Фахівці тлумачать картину як карикатурне зображення Лазіуса (зверніть увагу на жадібну руку персонажа, що стискає чергове видання). 
За життя італійський художник-маньєрист, придворний портретист, декоратор, розробник карнавальних костюмів, організатор урочистих церемоній і фахівець з мистецтв у Габсбургів – Максиміліана II і Рудольфа II, прославився портретами, що складаються із зображень овочів, фруктів, квітів тощо. 
Сьогодні талант Арчімбольдо цінують у всьому світі. Роботи художника отримали широке визнання і виставляються в найбільших музеях і галереях по всьому світу.

вівторок, 26 вересня 2017 р.

Читацький бенефіс до свята бібліотек

Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. А дарують людям вічну мудрість книг бібліотекарі. 
Святкове засідання клубу «Цікавих зустрічей», присвячене Всеукраїнському дню бібліотек, відбулося у відділі мистецтв 24 вересня. Пройшло воно у формі, яка вважається найкращою рекламою читання. Саме бенефіс читачів гарно презентує таланти, заслуги, захоплення користувачів бібліотеки.

неділя, 24 вересня 2017 р.

Виставка творчих робіт – дарунок до Дня міста

Полтавські митці до Дня міста підготували виставку, на якій презентують роботи на будь-який смак: від акварелей та картин, виконаних олією, розпису по шовку до вишивки, в’язання, витинанки та різьблення по дереву. 
20 вересня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся вернісаж. Місцеві митці, серед яких Григорій Волков, Віктор Бондар, Анатолій Блошенко, Леонід Колєсніков, Іван Малич, Олена Пушкарьова, Олена Волкова, Галина Лопатіна, Олександр Євтушенко, Андрій Поліщук, Світлана Грицай, Євген Логвінов, Марина Шевченко, Сергій Алтиннік, Світлана Олійник, Олена Цубер, Наталія Сташкевич, Борис Котонян, Сергій Ткаченко, Маріанна Литвин представили близько 90 робіт, присвячених рідному місту.
Виставку відкрила завідувач відділу мистецтв Галина Вікторова. Вона привітала усіх зі святом та зауважила, що у ПОУНБ ім. І.П. Котляревського завжди продовжуватимуть славні культурні традиції міста.

вівторок, 19 вересня 2017 р.

Скарби душі віддав сповна...

25 вересня виповнюється 85 років від дня народження Анатолія Борисовича Солов'яненка (1932-1999 рр.) – співака зі світовим визнанням (лірико-драматичний тенор) та громадський діяч, в репертуарі якого було чимало оперних партій. Ім'я Анатолія Солов'яненка, який також уславився неперевершеним виконанням українських народних пісень, несло й досі несе славу нашій країні. 
Яскравий творчий шлях Анатолія Борисовича був пов’язаний з багатьма провідними колективами України, але основними були Донецький та Київський оперні театри. У першому розпочалося його творче життя. В Києві Солов'яненко пропрацював багато років. 
У репертуарі Анатолія Борисовича, який мав магічне вокальне обдарування, 17 оперних партій, безліч арій, романсів, народних пісень. Широкою була географія гастролей співака: США, Болгарія, Італія, Румунія, Німеччина, Японія, Австралія, Канада. Серед найкращих партій: Володимир Ігорович («Князь Ігор» Бородіна), Ленський («Євгеній Онєгін» Чайковського), Альфред («Травіата» Верді), Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Гуно), Надір («Шукачі перлів» Бізе), Рудольф («Богема» Пуччіні). Вони ввійшли до золотого фонду. 
До ювілею відомого співака провідні бібліотекарі відділу мистецтв Наталія Прийма та Віра Саранцева підготували перегляд «Скарби душі віддав сповна», мета якого - познайомити користувачів бібліотеки з літературою про життя та творчість Анатолія Солов’яненка.

понеділок, 18 вересня 2017 р.

Японська чайна церемонія – ритуал, який захоплює

Японське чаювання – дивовижний ритуал, який люди осягають багато років у спеціальних навчальних закладах. Сенс його полягає навіть не в дегустації напою. Це скоріше спроба віднайти гармонію у собі та з іншими людьми. Японській церемонії чаювання був присвячений захід відділу мистецтв. 17 вересня до Дня року Японії в Україні учасники клубу «Цікавих зустрічей» долучилися до цього унікального мистецтва. Ведуча заходу – завідувач відділу мистецтв Галина Вікторова розповідала про історію виникнення традиції, етапи проведення церемонії чаювання, посуд, який для неї використовують. Виявляється, японська чайна церемонія сягає своїми витоками ще далекого VIII століття. Саме тоді китайський чай уперше було привезено в Японію. У XIII столітті чаювання вже набуває церемоніальних рис.
Присутні на заході переконалися, що найкраще відкриваєш і розумієш себе у спілкуванні з іншими. Вони розмовляли про прекрасне, про мистецтво, літературу, живопис, слухали розповідь Наталії Кіборт, яка нещодавно повернулася з Японії. Країні висхідного сонця були присвячені роботи Андрія Поліщука, які демонструвала Валентина Поліщук.


Туристичний бібліотечний маршрут

У незвичному форматі пройшов черговий захід відділу мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського. 17 вересня розпочався проект «Вулицями Полтави». Перша пішохідна екскурсія «Березовий гай – зелений острівець Полтави» була присвячена Дню міста.
Учасники екскурсії – зацікавлені історією міста полтавці та переселенці зібралися біля пам’ятника Пушкіну. Саме тут розпочалася пішохідна прогулянка по затишному Березовому скверу, який є ботанічною пам'яткою природи з 1970 року. 

Цей невеликий за площею «зелений острівець» Полтави має багату історію, цікаву архітектуру та чудовий ландшафт. У ході екскурсії присутні довідалися, як виглядала місцевість, де зараз розташований сквер, у позаминулому столітті (саме тоді і почалася його історія); яку тоді назву мала вулиця, де він розташований; як колишня торгова площа перетворилася на чудовий сквер і чому це пов'язано з ім'ям полтавського громадського діяча М.А. Білухи-Кохановського, якого сучасники називали «живим літописом міста»; про видовий склад рослин; помилувалися пам'яткою архітектури – колишнім прибутковим будинком купця Якова Сатановського.
Зацікавила екскурсантів розповідь про історію створення пам'ятника Пушкіну, який з 6 липня 1987 року розміщується в Березовому сквері і внесений до Державного реєстру видатних пам'яток історичної та культурно-національної спадщини та його автора – скульптора М.Г. Когана. 
Екскурсія вийшла дещо романтичною завдяки Пушкіну та його полтавським музам.

понеділок, 11 вересня 2017 р.

Поезія та музика пліч-о-пліч


10 вересня відділ мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського став місцем зустрічі для поціновувачів двух величних стихій – поетичного слова та музики з миргородськими митцями. З чудовою програмою до бібліотеки знову завітав добре знайомий членам «Клубу цікавих зустрічей» творчий тандем колег – викладачів миргородської дитячої музичної школи Людмили Шумейко та Марини Кириченко. 




Людмила Шумейко – лауреат ХVІІ Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», дипломант ІV обласного конкурсу «Успішна жінка Полтавщини» в номінації «Діяч культури та мистецтв».
Піаністка Марина Кириченко – лауреат обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.
Ім’я миргородської поетеси і музиканта Людмили Шумейко, яка має такий ліричний літературний псевдонім – Аріанна Вишневецька, добре знайоме відвідувачам обласної бібліотеки. У минулому році тут з успіхом пройшов музично-поетичний вечір «Чому рука торкається роялю». Презентувала полтавцям поетеса і свою першу поетичну збірку «Дотик долі».
В новій програмі, яку підготували ці дві чарівні жінки, звучали вірші з нової збірки Аріанни Вишневецької «Біль на волі» та фортепіанні твори Шуберта, Шопена, Ліста, Дебюссі у чудовому виконанні Марини Кириченко. Музично-поетична зустріч з творчим дуетом стала с
правжнім святом для глядачів.
Відеосюжет - на сайті телеканалу Місто. Новий погляд.

субота, 9 вересня 2017 р.

День українського кіно

Усіх любителів кіно запрошуємо відвідати виставку «Горнило українського кіномистецтва» у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського (підготувала провідний бібліотекар Н. Прийма), яка діятиме до 29 вересня. 
З 1996 року кожну другу суботу вересня відзначають свято – День українського кіно. В 2017 році воно припадає на 9 вересня. Це професійне свято всіх, хто пов'язаний з кіноіндустрією України, а також його поціновувачів. 
Незважаючи на те, що саме свято з'явивилося лише 21 рік тому, історія кіно України почалася задовго до цього. Перший фільм був знятий в Харкові (у 1896 році) фотографом Альфредом Федецьким. Він зняв хронікальні сюжети і влаштував перший показ в Харківському оперному театрі. Ігрові стрічки з’явилися в Україні 1907 року, з 1909 року випускались комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». У 1922 році створили Всеукраїнське фотокіноуправління. Тоді реконструювали одеське і ялтинське підприємства. 1928 року ввели в дію Київську кінофабрику (кіностудія Довженка). Відтоді починається історія українського кіно. Перший звуковий фільм (Д. Вертов, «Симфонія Донбасу») був знятий в 1930 році. У 1930-х роках Іван Кавалерідзе знімає «Коліївщину» (1933), «Прометея» (1935), «Наталку Полтавку» (1936), «Запорожця за Дунаєм» (1937). 
Після Другої світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів. У головних ролях – неперевершені кінозірки Іван Миколайчук та Леонід Биков, Лариса Кадочникова та Ада Роговцева, Богдан Ступка та Костянтин Степанков. Про цікаві факти з історії вітчизняного кіно, про видатних режисерів та акторів, про сучасний стан українського кінематографу розповідають видання, представлені на виставці.

четвер, 7 вересня 2017 р.

Полтавський Ансамбль Круглої площі – перлина європейської архітектури

1 вересня у літературній вітальні ПОУНБ ім. І.П. Котляревського пройшли 2 перших уроки для учнів 7-х класів ЗОШ № 10 та учнів 9-х класів ЗОШ № 19. Тема заходу, який підготували завідувач відділу соціокультурної діяльності Юлія Крамарєва спільно із головним бібліотекарем відділу мистецтв Інною Загребельною, «Полтавський ансамбль Круглої площі – перлина європейської архітектури». І це дійсно так. Полтава – єдине в Україні та й Європі місто, що має завершений цілісний класицистичний архітектурний ансамбль початку ХІХ століття.

Душа торкається полотен


30 серпня о 10 годині в відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського до 60-річчя творчої діяльності Івана Даниловича Малича відкрилася персональна виставка художника. Назва виставки, яка була підготовлена спільно з Центром народної творчості та культурно-освітньої роботи управління культури Полтавської облдержадміністрації –«Душа торкається полотен». Експозиція налічує 73 картини: пейзажі рідної Чутівщини, гірські пейзажі Карпат, квіткові композиції, портрети. Яскраві роботи майстра торкаються душ, бентежать думку, хвилюють почуття.
Виставка діятиме до 18 вересня.

середа, 6 вересня 2017 р.

Як з'явився Всесвітній день фотографії

Фотографія – порівняно молодий вид мистецтва, без якого зараз важко уявити наше життя. Вона стала масовим захопленням. Сьогодні кожен, у кого є цифровий фотоаппарат або смартфон, може відчути себе фотографом. Але так не було завжди. 
Слово «фото» з грецької перекладається як «світло», а «графо» – «пишу». В самій цій назві відображена суть процесу фотографування (малювання світлом, отримання зображення на світлочутливому матеріалі). За допомогою фото можна зберегти кожен момент свого життя, тому не дивно, що придумали офіційне торжество, присвячене фотографії.

Віртуальні Карпати

У віртуальну подорож запросили 17 серпня відвідувачів відділу мистецтв Леонід та Ксенія Колєснікови. Члени «Клубу цікавих зустрічей» зібралися у літературній вітальні ПОУНБ ім. І.П. Котляревського, де фотомитці провели слайд-лекцію «Подорожуємо Карпатами».

вівторок, 5 вересня 2017 р.

Світ Вікторії Демченко

Колір життя у кожного свій.
Фарби дістану яскраві 
І розфарбую світ дорогий 
В різні відтинки і барви. 
Саме такими словами починається перший розділ книги «Мій світ» Вікторії Демченко, знайомство з якою відбулося 15 серпня у відділі мистецтв.
Тут, в дуже приязній і теплій атмосфері пройшла виставка-презентація виробів з бісеру та літературної творчості молодоі поетеси, письменниці і рукодільниці.

Трьохгодинний концерт від гурту «Аль-Кабір»


13 серпня до «Клубу цікавих зустрічей» у відділ мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського вдруге завітала акустична формація «Аль-Кабір», у складі якої – Павло Москалюк (вокал, автор музики); Сергій Шерман – майстер імпровізації, автор і виконавець власних пісень, лідер гурту «Сказки дядюшки Риоса»; Надія Цебрій – скрипалька, акустичні інструменти, Сергій Лещенко – перкусія. Трьохгодинний концерт нікого не залишив байдужим.

понеділок, 4 вересня 2017 р.

Исторія однієї картини: Рєпін писав Івана Грозного з Григорія Мясоєдова

Найбільш відома і фатальна картина Рєпіна пов’язана з художником, останні 22 роки життя якого пройшли в Полтаві. Геній живопису, майстер побутового жанру, один із засновників Товариства пересувних художніх виставок Григорій Григорович Мясоєдов (1834-1911 рр.) у 1889 р. придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком і ставком. Григорій Григорович, за спогадами сучасників, був дуже прямолінійною людиною, мав нестерпний характер. Можливо, саме тому Рєпін й написав з Мясоєдова Івана Грозного у своїй картині «Іван Грозний вбиває свого сина» (також відома під назвою «Іван Грозний і син його Іван»).

Королева української естради

7 серпня 2017 року святкує свій ювілей співачка, котра стала народною артисткою відразу трьох країн – СРСР, України і Молдови. «Червона рута», «Меланколіе, дульче мелодіе», Луна, луна», «Только этого мало»…
Перераховувати хіти Софії Михайлівни Ротару безглуздо – вони і досі у всіх на слуху, адже артистка продовжує з успіхом виступати.