30 жовтня ми із болем дізналися сумну новину. Трагічно загинула Тамара Георгіївна Парулава, полтавська композиторка, музикознавиця, педагог, культурно-освітня і музично-громадська діячка, голова ПООНСКУ, художній керівник ГО «Молодіжний музичний театр «ПарМіКо», лауреат і дипломант Всеукраїнських і Міжрегіональних театральних фестивалів, викладач вищої категорії ПФКМ імені М. В. Лисенка, ініціатор, куратор та ведуча багатьох творчих заходів.
Неможливо підібрати слова, щоб описати глибину втрати, яку відчуває кожна людина, яка була знайома з Тамарою Георгіївною. І тому, що це сталося раптово, біль втрати відчувається особливо гостро.
Творчі проєкти живуть доти, доки є люди, які їх ініціюють і просувають. Саме такою людиною була Тамара Георгіївна, вона з палким завзяттям займалася організацією численних конкурсів, фестивалів, концертів… Завжди була щирою, привітною, мудрою, стриманою, виваженою в думках і словах. Усі її заходи були інформаційно багаті та емоційно насичені. В усі свої проєкти вона вкладала любов, душу.
Тамара Георгіївна готувала музичну імпрезу до ювілею Лесі Василівни Дичко, ім’я якої входить до кола найяскравіших митців сучасності та гідно репрезентує українську музичну культуру в світовому контексті. 24 жовтня 2024 року Леся Василівна відсвяткувала свій 85-річний ювілей.
Без неї неможливо було б уявити собі розвиток сучасної хорової музики в Україні.
На жаль, провести цей захід Тамара Георгіївна не встигла.
Неможливо підібрати слова, щоб описати глибину втрати, яку відчуває кожна людина, яка була знайома з Тамарою Георгіївною. І тому, що це сталося раптово, біль втрати відчувається особливо гостро.
Творчі проєкти живуть доти, доки є люди, які їх ініціюють і просувають. Саме такою людиною була Тамара Георгіївна, вона з палким завзяттям займалася організацією численних конкурсів, фестивалів, концертів… Завжди була щирою, привітною, мудрою, стриманою, виваженою в думках і словах. Усі її заходи були інформаційно багаті та емоційно насичені. В усі свої проєкти вона вкладала любов, душу.
Тамара Георгіївна готувала музичну імпрезу до ювілею Лесі Василівни Дичко, ім’я якої входить до кола найяскравіших митців сучасності та гідно репрезентує українську музичну культуру в світовому контексті. 24 жовтня 2024 року Леся Василівна відсвяткувала свій 85-річний ювілей.
Без неї неможливо було б уявити собі розвиток сучасної хорової музики в Україні.
На жаль, провести цей захід Тамара Георгіївна не встигла.