Танці рідної землі

«Пізнай свій край... себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриваються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушатимуть у життя твої нащадки. І то також будеш  ти».  

                                                                                                                                                    Григорій Сковорода 

Душевно та цікаво пройшов 17 грудня у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського майстер-клас «Хороводи і народні ігри» від хороводно-ігрової групи «Ойра» під керівництвом знавця народних обрядів та традицій Віталія Двірного. Учасники групи займаються просуванням традиційної народної культури в маси. 

У майстер-класі взяли участь учні школи старовинного танцю «Eventail-Полтава». Разом мешканці міст Кременчук, Дніпро та Полтава дізнавалися, чому, навіщо і як раніше водили хороводи. Ця потужна енергетична і духовна практика була частиною повсякденного життя наших предків. Всі, хто прийшов на захід, знайомились з нашим фольклором. 

Учбова хороводно-ігрова вечірка стала справжнім святом, яке пройшло в суто народній традиції з відповідними піснями, іграми та хороводами. 

Хороводи присвячували порам року, святам, важливим подіям у житті народу. В далекі язичеські часи хороводи мали культово-обрядове значення, але поступово почали набирати обрядового характеру. Вони відображали трудову діяльність людини, її повсякденне та святкове життя.

Учасники майстер-класу дізналися про те, що хороводні рухи різноманітні в побудовах, але початковою формою є коло та про те, що як правило, хороводи водились навесні або влітку на відкритій місцевості. А зміст хороводу розкривається піснею. Хороводи здавна прикрашали і звеселяли життя наших предків. У народному побуті їх існувало безліч. У чому переконалися учасники заходу. 

Як же все це відбувалося? Декілька прикладів. Спочатку присутні (адже погода так нагадує весну…) дізнались про старовинні обряди та традиціі, якими наші предки «закликали» весну та добрий врожай, поводили весняний хоровод, «закрутили» «Шум». 

Кожна місцевість мала свої традиційні слова гаївок та веселих забав. Учасники вечірки водили також гаївку «Жучок». Присутні стали у два ряди одне навпроти одного, попарно переплітаючи руки, утворюючи «жучкові» доріжку. «Жучком» вибрали маленьких хлопчиків та дівчинку. По руках «жучок» іде тою доріжкою до її «голови», а остання пара перебігає на початок доріжки. Цю гру учасники супроводжували словами народноі пісні: «Грай, жуче, грай, поки вийде край». 

Дуже сподобалась (особливо дорослим учасникам!) майстер-класу давня рухлива гра «Шишки, жолуді, горіхи».

Виявляється, що народні ігри, танці, пісні, хороводи – це доступно, посто та не вимагає спеціального ігрового обладнання. Але, на жаль, все це –призабуте. 

Наприкінці заходу присутні висловили подяку організаторам та учасникам свята за позитивні емоції і приємні враження, відпочинок від суєти і проблем та за таку корисну справу – збереження, відтворювання та розвиток народних традицій.

За світлини дякуємо фотохудожнику Володимиру Короткову. А за відео - Анастасію Горбаньову!