понеділок, 16 жовтня 2017 р.

Віртуальна екскурсія містом зібрала любителів історії Полтави


15 жовтня полтавці пізнавали місто та його історію на другій екскурсії із циклу «Вулицями Полтави». Вони знову мандрували вулицями обласного центру, але вже віртуально, у літературній вітальні бібліотеки. 
Арт-екскурсія «Пам’ятники Гоголю і Котляревському – окраса Полтави» була присвячена двом «літературним бульварам», які по праву вважаються чи не найкрасивішими бульварами міста. Вони носять імена українських класиків. Саме на них розташовані й найбільш відомі пам’ятники міста – Гоголю і Котляревському, які вражають своєю досконалістю, правдивістю та душевністю. А об’єднує їх те, що створив ці пам’ятники видатний скульптор, уродженець Полтавщини – Леонід Володимирович Позен. 
«Розпочалася» екскурсія на бульварі Котляревського, біля пам’ятника засновнику сучасної української літератури. 
Можна сказати, що Іван Петрович Котляревський прислужився торжеству української мови в українській культурі через багато років після своєї смерті. Адже у 1903 році центром подій став саме полтавський пам’ятник письменнику, виготовлений на пожертви українських патріотів. Побудувати пам’ятник українському поетові у ті часи було справжнім подвигом. 
Урочисте ж відкриття пам'ятника перетворилось на велику національну акцію, на якій були присутні численні діячі української культури та інтелігенції. Дуже гарно передав атмосферу тих часів історик Дмитро Дорошенко: «Не було що й думати, щоб знайти кімнату десь в готелі: все було переповнено. Казали, що Полтава ще ніколи не бачила такого великого з'їзду…». Відкриття пам'ятника дійсно вважається знаковим для розвитку українського національного руху. Воно зібрало разом видатних діячів української культури. До Полтави приїхало майже 70 письменників, професорів. Серед них — Дмитро Багалій і Василь Стефаник, Борис та Марія Грінченки і Олена Пчілка, Леся Українка і Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький і Володимир Самійленко, Олександр Олесь і Сергій Єфремов. 

12 вересня 1903 року у Полтаві було свято. Свято не тільки міське, загальноукраїнське, а всього слов’янського світу! Завдяки спогадам видатних діячів української культури, науки ми можмо уявити, як це відбувалося. Поміщик, агроном, меценат, Євген Чикаленко, учасник засідання думи в Полтавському просвітницькому будинку ім. Миколи Гоголя, у «Спогадах» писав про те, як відбулося це урочисте засідання: «Заборона читати адреси українською мовою і протест українців проти цього, приїзд великого числа делегатів від ріжних інституцій з Галичини… їх промови українською мовою… багатьом людям вперше розкрили очі на український рух, так що потім з'явилося багато дуже активних українських діячів, що свою свідомість національну датували від свята Котляревського». 
Всього п'ять днів тривали торжества у Полтаві. Відбувся великий літературно-музичний концерт у Гоголівському будинку, в якому взяв участь об'єднаний хор у складі хору Лисенка та місцевого хору Попадича.
Український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, публіцист, один із творців української журналістики Сергій Єфремов згадує «світляні картини, поставлені за малюнками відомого українського художника й етнографа П. Мартиновича, що чудово ілюстрували найважливіші епізоди з «Енеїди». Сценарій для парадного обіду для шанованих гостей свята, який відбувся у ресторані «Монголія», розробив Панас Якович Рудченко (Мирний) за мотивами «Енеїди» Котляревського. 
Неповторна вистава «Наталка-Полтавка», яку давали на третій день в тім же гоголівськім будинку, була святом українського мистецтва. У ній брали участь корифеї українського театру – Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський і Затиркевич-Карпинська. До святкування з приводу відкриття пам’ятника долучилися і відомі художники, які відкрили в музеї Полтавського губернського земства виставку понад 300 творів 32 авторів. Вулицями Полтави ходили книгоноші й продавали видання творів Котляревського та його біографію. Продавали також парфуми з промовистою назвою «Наталка Полтавка». 
Про відкриття пам’ятника Іванові Котляревському писала не тільки місцева преса, а й тогочасні українські видання. А зафіксував цю подію для нащадків полтавський фотохудожник Михайло Фріденталь.
Екскурсанти, «перемістившись» на бульвар Гоголя, довідалися про історію створення ще одного творіння скульптора Л.В. Позена – пам’ятника одному з найвідоміших та найзагадковіших письменників у світовій літературі М.В. Гоголю. Початковий проект передбачав установку пам'ятника навпроти драматичного театру імені письменника, але через початок Першої світової війни встановлення пам'ятника було відкладено. 1915 року Позен подарував скульптуру місту. 
Так сталося, що статуя Гоголя як шмат бронзи пролежала на одному зі складів до 1934 року, коли була, нарешті, встановлена на залізобетонному постаменті на своєму сучасному місці. Відвідувачі заходу також довідалися, якими були вулиці Котляревського та Гоголя до появи пам’ятників відомим письменникам. І зараз ці вулиці зберігають старовинну забудову кінця ХІХ - початку ХХ століть. 
А на завершення заходу головний бібліотекар відділу мистецтв Інна Загребельна запропонувала відвідувачам переглянути фільм про Леоніда Позена – скульптора, чудовою творчою спадщиною якого полтавці милуються і досі.

Немає коментарів:

Дописати коментар