Наталія Миколаївна Буцька – колишній інженер-будівельник, вже в пенсійному віці почала писати книжки. З 2005 року зважилася на написання власних творів, напрямок яких – педагогіка, філософія, психологія.
І так захопилася цим процесом, що випустила вже 19 збірок. Першою була невелика за обсягом книга «Заповіти Григорія Сковороди» у 2005 році, яка була результатом прочитання і осмислення творів Г. Сковороди. Через два роки вийшла наступна «Батьки і діти, діти і батьки», написана з метою поділитися власним педагогічним досвідом. У тому ж 2007 році світ побачило видання для батьків дітей молодшого шкільного віку «Людина народилася» та антологія «Світогляд Олеся Бердника».
Потім були видані: «Духовна спадщина Григорія Сковороди, Лесі Українки, Олександра Довженка, Олеся Гончара» (2009 р.), «Духовна місія Антона Чехова» (2010 р.), «Як бути щасливим» (2011 р.).
Наталія Миколаївна – автор збірок нарисів про відомих людей полтавського краю. Перша збірка побачила світ у 2008 році, друга – у 2012 році, у 2014 році вони увійшли до нової книги «Полтавці: від «Я» до «ми».
У тому ж 2014 році вийшла ще одна книга – літературно-художнє видання «Орфічна поезія – ліки від депресіі».
До заходу працівники відділу мистецтв підготували виставку творів письменниці.
Нова книга називається «Дорожня карта» любові». Питанням, що ж таке любов, рано чи пізно, задається кожна людина. Наталія Миколаївна теж вирішила спробувати проаналізувати це питання і провести своє дослідження визначення любові. А тому і написала нову книгу, у якій 23 розділи. У кожному них читач знайде щось для себе корисне. Серед розділів є, наприклад, такі: Приречені любити; Любов і прив’язаність; Депресія – це благо?; Різновиди любові; Любов до природи; Любов літніх людей; Любов і Свобода; Любов до Батьківщини; Любов до Музики та інші. І все це, як Ви розумієте, про любов…
Книга не тільки легко і цікаво читається, вона така приваблива, яскрава, на обкладинці використана репродукція з картини Ігоря Лотиша «Планета кульбаб», який і раніше співпрацював з Наталією Миколаївною. Вийшла збірка у видавництві «Дивосвіт», як і більшість попередніх книг письменниці.
Краще всього ідею нової книги може пояснити, звичайно, сама письменниця. Наталія Миколаївна розповіла, що якщо уважніше придивитися до любові, то можна розгледіти дуже багато чого. Адже любов не просто почуття і поведінка, це своєрідний спосіб життя. Якщо людина зробила свій фундаментальний вибір, вона любить не тільки іншу людину, а й увесь світ.
Тема нової книги зацікавила відвідувачів заходу, вони задавали багато питань письменниці. Своєю думкою поділилася член клубу «Цікавих зустрічей» Світлана Пчелякова, яка вже прочитала збірку «Дорожня карта» любові» і порадила прочитати її всім присутнім.
Враженнями від творчості письменниці поділився також полтавський краєзнавець Микола Васильович Малик.
Для занять творчістю не існує меж. Головне – бажання зробити щось суттєве у своєму житті. Зараз Наталія Миколаївна готує нову книжку, адже навколо ще так багато людей, справи яких заслуговують на увічнення. Письменниця представила одного з головних героїв майбутньої книги – актора, заслуженого артиста України (1991) Володимира Любанського.
З 1963 по 1972 – актор Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя й завідуючий літературною частиною, з 1970 по 1980 – заступник директора театру.
За час роботи в театрі зіграв понад 40 ролей, серед них: Диякон («Бережи мою тайну» В. Собка), Султан, Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микола («Наталка-Полтавка» Котляревського).
25 червня 1971 року на сцені Большого театру у Москві йшла його вистава «Наталка-Полтавка» Полтавського театру імені М.В. Гоголя. Роль Петра виконував Іван Семенович Козловський, роль Миколи – Володимир Любанський. Преса високо оцінила гру В. Любанського.
Журнал «Огонек» (1971 рік, № 28) писав «Надовго запам’ятається гарна, міцна постать весельчака Миколи – Любанського, його живі пісні…».
Володимиру Любанському у свій час довелось грати з такими великими майстрами сцени як А. Солов’яненко, А. Кикоть, В. Третяк, В. Тимохін, Клавдія Радченко.
Під час зустрічі з глядачами Володимир Сергійович розповідав про найбільш цікаві факти своєї творчої біографії, про зустрічі з видатними майстрами сцени, донькою Ф.І. Шаляпіна, співпрацю з Іваном Козловським.
Добре відомий Володимир Сергійович Любанський мешканцям Полтави, адже протягом 30 років він працював у Полтавській обласній філармонії: з 1972 року – артист розмовного жанру (мав своє сольне відділення); з 1985 по 2003 рр. – художній керівник.
Діяльність В. Любанського сприяла активізації творчого життя філармонії, покращенню репетиційного процесу, поновленню програм творчих колективів, появі нових літературно-музичних композицій: «Сорочинський ярмарок», «Полтавські вечорниці», «Купало».
Як автор та виконавець створив більше 30 літературно-музичних програм: «Вечір української пісні», «Твоя дума, твоя пісня не вмре, не загине», «Олександр Білаш у музиці і слові», «Відомі пісні невідомих авторів», «Барвінки рідного краю», «Мелодія».
За роки концертної діяльності об’їздив всю Полтавщину, майже всю Україну, побував з гастролями в Польщі, Франції, Італії, Німеччині, Росії.
У складі української делегації 1979 року представляв мистецтво Полтавщини у Канаді на фестивалі «Мозаїка». Канадська газета «Життя і слово» (1979, 11 червня) присвятила цілу сторінку творчому портрету В. Любанського під назвою «Клич мене, доля…». У цій статті канадці високо оцінили майстерність актора, його вокальний талант, уміння спілкуватися з глядачем.
В.С. Любанський був режисером-постановником творчих звітів майстрів мистецтв та художніх колективів Полтавщини у столичному палаці культури «Україна»: «Полтавські вечорниці» (1992); «пісенна мова Полтавщини» (1999); «Симфонія полтавського краю» (2001).
У 1993 році Володимир Сергійович був головним режисером ювілейного вечора з нагоди 50-річчя народної артистки України, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Раїси Кириченко. Про те, як це відбувалося, про гастролі з видатною співачкою почули відвідувачі заходу багато цікавого.
У 1994 році В.С. Любанський виступив ініціатором створення Театру української пісні при обласній філармонії, де працював головним режисером, виконав значну роботу з відродження і примноження традицій українського мистецтва.
Підготував вистави-концерти: «Жива квітка його любові» (присвячена І.П. Котляревському), «Велика Вітчизняна: історія, долі, пам'ять», «Чародійна ніч», «Сьогодні очима байкаря» (до 170-річчя від дня народження Л.І. Глібова), «Любітеся, брати мої, Україну любіть» (до Шевченківських днів), «Магія музики і слова» (вечір народного артиста О. Білаша у рамках музичної декади (під сузір’ям М.В. Лисенка), «Живи, Україно, слов’янська колиско…» (до Дня Конституції України).
Свій виступ у віддлі мистецтв бібліотеки В.С. Любанський супроводжував виконанням українських пісень (разом з аудиторією) та декламацією драматичних творів, які супроводжувалися бурними оплесками.
Окремою темою зустрічі стала розповідь Володимира Сергійовича про досить яскраву сторінку свого життя: з 1999 до 2008 р. був головним режисером Національного Сорочинського ярмарку. 2004 року як головний режисер-постановник здійснив разом з творчим колективом театру ім. М.В. Гоголя на ярмарковій садибі Хіврі постановку «Наталки Полтавки». У масових сценах брали участь народні колективи із 20 областей України. Преса високо оцінила це велике театралізоване свято.
Володимир Сергійович Любанський нагороджений почесними грамотами Міністерства культури УРСР, обласного управління культури.
Як завжди, приємним сюрпризом для гостей заходу стало музичне привітання від солістки ансамблю пісні і танцю України «Лтава» Віри Мотчаної та Лідії Новикової.
Ведуча заходу – головний бібліотекар відділу мистецтв Інна Загребельна наприкінці заходу побажала всім присутнім любові, яка за словами з нової книжки Наталії Буцької, «варта того, щоб до неї прагнути, вирощувати її, плекати. І чим більше Любові оселиться в людських душах, тим краще буде людству, тим швидше воно позбавиться від чвар, війн, підлоти, що перетворюють життя на морок Пекла».
За світлини дякуємо фотохудожнику Володимиру Короткову.
Немає коментарів:
Дописати коментар