Цвіт нації: Лесь Курбас

Відділ мистецтв ПОУНБ імені І.П. Котляревського презентує видання «Курбас: Нові світи», отримане відділом нещодавно. Це каталог однойменної виставки, яка відбулася 2018 року у Мистецькому арсеналі і була присвячена постаті Леся Курбаса як одного з найвидатніших театральних режисерів-новаторів першої половини ХХ століття. 

Лесь Курбас у 1920-х роках творчо працював у Києві та Харкові й своїми експериментальними виставами змінив уявлення суспільства про театр.

Організаторами виставки стали Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Яра мистецька група (Нью-Йорк). 

«Курбас: Нові світи» - мистецький проект, що досліджує новації відомого режисера. Виставка складається з двох частин:

• Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання «Березіль» у Києві 1922-1926 роках. 
• У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі «Березіль», де Курбас працював у 1926-1933 роках. 

У київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. 

У новаторській постановці «Ґаз» Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці. У постановці «Джіммі Гіґґінз» (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. 

Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У «Макбеті» Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в «образ» просто перед глядачами.

У харківській частині виставки йдеться про три вистави «Березоля». У постановці «Народний Малахій» Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави.

Мюзикл «Алло на хвилі 477!» показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні. Третю виставу - комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло» (1929) про сучасних харків’ян -Курбас «розміщує» у космічних конструкціях Меллера. 

Таке режисерське рішення поєднує час, де минуле і майбутнє впливають на сучасність.

Курбас співпрацював з художником-авангардистом Вадимом Меллером. Сценічні конструкції, що створював Меллер, більше нагадують скульптури чи інсталяції, ніж театральні декорації. Ці конструкції формують складний, багатоповерховий простір дії та схожі на полотна кубістів чи супрематистів. 

На виставці було відтворено сценографію Вадима Меллера до кількох вистав Леся Курбаса. 

До речі, 1923 року Мистецьке об‘єднання «Березіль» започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру.

Коли в 1926 році «Березіль» переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою.

Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність «Березоля», покладено в основу експозиції «Курбас: Нові світи». Це й оригінальні макети сценографії, й костюми, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії тощо. 

Яра мистецька група створила інсталяції, які демонструють режисерські концепції Леся Курбаса. 

Під час виставки вперше буде представлено партитуру джаз-ревю «Алло на хвилі 477!», яка зберігається у музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, що й дало можливість відтворити музику до першого українського мюзиклу.

Відвідувачі мали рідкісну можливість прослухати аудіо-запис першої дії вистави «Народний Малахій» у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 році був головним актором цієї вистави. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку і зберігається в Українському музеї (Нью-Йорк).

Посольство США в Україні також надало для виставки рідкісний експонат: журнал «The Little Review» 1926 року, в якому задокументовано участь «Березоля» в Міжнародній театральній виставці в Нью-Йорку. 

Куратори виставки навмисно відмовилися від традиційних експонатів, які б демонстрували побутове життя Курбаса або висвітлювали історію його життя - замість цього вони наочно продемонстрували концепції режисера про зв’язок поколінь, вплив минулого і майбутнього на сучасність і єдність простору, в якому живуть люди. Показали, яким новатором був український режисер і якого рівня український театр досяг у 20-30 роки минулого століття, адже Лесь Курбас своїми експериментальними постановками змінив уявлення глядачів про те, що таке театр.

Він створював на сцені нові світи, які давали можливість побачити багатошаровість сучасності, переосмислити минуле та уявити нове майбутнє.

На хвилі успіху виставки Мистецький арсенал видав каталог "Курбас: Нові світи". Таким чином виставка отримала друге життя у вигляді стильного паперового видання, «яке притягує погляд і заворожує, як самі вистави Леся Курбаса». 

Видання має 20 розділів, в яких систематизовано сходинки творчості Л. Курбаса, розглядається, крім іншого, мистецьке життя Києва та Харкова як базису для виникнення і утворення театру режисера-новатора.

Книга ілюстрована фотографіями експозиції мистецького проекту: є фото з театральних вистав, репетицій, фото афіш, декорацій, художніх ескізів, костюмів, сценічного та світлового оформлення, нот музичного супроводу до вистав, що дає яскраве уявлення про особливості творчого методу Леся Курбаса. 

Цікавим є те, що на теренах виставки "Курбас: Нові світи" діяла широка програма, яка містила лекції від дослідників його творчої спадщини. Сучасні художники також були запрошені до діалогу щодо творчості Курбаса. 

Цікаво, що під час збору матеріалів для виставки Вірляна Ткач знайшла втрачену партитуру джаз-мюзиклу. Вона показала її Ентоні Колману, одному із найвідоміших піаністів-імпровізаторів Нью-Йорку, і він приїхав до Києва, де працював із групою 17-и молодих харківських музикантів. У результаті вперше з 1929 року були виконані композиції, написані до вистави. 

Безліч іншіх цікавих івентів було зорганізовано навколо роботи експозиції, що знайшло своє відображення на сторінках видання «Курбас: Нові світи». 

Тож багато цікавого чекає вас у книзі «Лесь Курбас: Нові світи», яка вийшла друком в Києві, у видавництві "Мистецького арсеналу" і чекає свого читача у відділі мистецтв ПОУНБ імені І. Котляревського. 

Огляд склала провідна бібліотекарка відділу мистецтв Віра Саранцева.