«Український Пікассо» – Олександр Богомазов

«Людина помирає, її душа, не підвладна руйнуванню, вислизає й живе іншим життям, але якщо померлий був митцем, якщо він затаїв своє життя в звуках, фарбах або словах, – його душа все та ж, жива і для землі, для людства». Валерій Брюсов

Цей рік для поціновувачів творчості Олександра Богомазова (1880-1930) ювілейний – виповнюється 140 років від дня його народження. До речі, у цьому ж році – 90 років смерті Олександра Костянтиновича.

Живописець, педагог, теоретик мистецтва, автор теорії «якісних ритмів», про якого довго майже нічого не знали. Олександра Богомазова називали «українським Пікассо». Вiн пройшов у своїй творчості декілька періодів. Найвідоміші – кубофутуризм (1913-1917) та спектралізм (1920-1930). Був чільним представником українського й світового авангарду. 

1914 року написав трактат «Живопис та Елементи» у якому розглянув взаємодію Об'єкта, Митця, Картини та Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду. Практично одразу після смерті ім'я та творчий доробок О. Богомазова було викреслено з історії радянської епохи. 

Але він повернувся додому, де його цінують як видатного художника і педагога, за світову славу, яку він приніс Україні.

З нагоди 140-річчя художника пропонуємо ознайомитися з деякими фактами його життя і творчості.
Відеопрезентацію «"Український Пікассо" – Олександр Богомазов» підготувала головна бібліотекарка відділу мистецтв Інна Загребельна.