четвер, 16 квітня 2020 р.

Вихід з церкви в Страсний четвер


Великий Четвер або Чистий Четвер – перший з трьох днів, які називають «Велике тридення». Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Також цього дня Ісус молився у Гетсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і вкинутий в темницю.
Прийнято у цей день готувати пасхальні паски, а також наводити порядок в будинку перед головними днями Пасхального тижня. 



Існує також звичай нести після вечірнього богослужіння з собою запалену свічку (з якою простояли всю службу) додому, і на порозі дверей до свого будинку вгорі накреслити димом від вогню хрест. 
Видатного українського художника, майстра побутового живопису Миколу Пимоненка ще на початку його творчості приваблювала тема християнського свята, зображення людей, які виходять із церкви зі свічками. 
Микола Пимоненко. Автопортрет
1887 року він експонував картину «В чистий четвер» на Академічній виставці. Пізніше Микола Корнилійович повертається до цього сюжету: його велике полотно «Вихід з церкви в Страсний четвер» мало успіх на виставці у Мюнхені (1904 рік). Цей новий твір художника настільки сподобався організаторам виставки, що їй відвели почесне місце у першому залі Палацу мистецтв.
Картину придбала Мюнхенська галерея «Нова пінакотека». А Миколу Пимоненка прийняли у дійсні члени Мюнхенського товариства художників. 
Сьогодні в Національному художньому музеї України зберігається авторська копія картини менших розмірів кінця 1900-х. 
В експозиції Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького знаходиться етюд до картини Миколи Пимоненка «Страсний четвер»
Об’єм, простір полотна «виліплено» подвійним світлом – природним, місячним та штучним від маленьких свічок, які обережно тримають в руках прихожани. Ці маленькі різноколірні ліхтарики у нічній пітьмі спалахують теплими відблисками на обличчях старенької бабусі та її онуки, ніби споріднюючись з просвітленим станом їхньої душі. 
Гра світла й тіні народжує настрій таїнства і, водночас, допомагає авторові виділити композиційно-змістовні центри, передати відчуття просторової перспективи, руху двох людей посеред натовпу, що повільно посувається з храму.
Сцена відбувається на Подолі, біля церкви Богородиці Пирогощі.
Величезними тиражами розходилися листівки з репродукціями полотен Миколи Пимоненка, що були надруковані ще за життя художника.
Антикварна листівка-репродукція. Приватна колекція


Немає коментарів:

Дописати коментар