Солов'їна, калинова: хай лунає пісня й мова

 На перехресті сильних почуттів,

Де ноти серця стрілася зі словом,

З глибин життя народжений мотив

Пливе на хвилях музики і мови.

А. Орел

Багато чудових мудрих слів сказано про нашу українську мову. Здається, жодною іншою мовою народів світу не можна так проникливо, дотепно, влучно, дохідливо, так делікатно, обхідливо, ніжно, пестливо, лагідно, м'яко висловлюватися, як рідною українською. А коли слова заримовані, покладені на музику та перелиті в пісню, то вони перетворюються на мистецтво, що вирізняється особливою емоційною силою, здатною не тільки впливати на наш настрій, а й проникати у внутрішній світ кожного з нас.

Де тільки пісня не побувала! У які схованки людської душі не проникала! Усе бачила, усе чула, усе переживала. Від народження була вірним супутником людини у хвилини радості й смутку. Пісня супроводжувала на шляхах історії та обіймала весь багатогранний світ людини.

Тарас Шевченко пов'язував з піснею безсмертя народного генія і славу рідної землі. Для Великого Кобзаря пісня була школою мудрості й правди, живою історією України, незрадливою порадницею в житті та творчості.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люди, наша слава,

Слава України!

Ставитися до рідної мови й пісні як до неоціненного скарбу,  збагатити себе животворними джерелами нашої духовності пропонує виставка «Солов'їна, калинова: хай лунає пісня й мова»:

• Чекає на користувачів відділу мистецтв після закінчення карантинних обмежень. 
• Влаштована до Дня української писемності та мови.