«Повсталий з попелу»: історія Полтавського літературно-меморіального музею В.Г. Короленка у роки війни (1941-1945)

Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка – окраса і гордість нашого міста, який впродовж свого існування сприяв формуванню культурного середовища Полтави. А ще – це справжній комунікаційний майданчик. Куди можна прийти, аби просто тут побути, відновитися. 

На сьогодні жителям та гостям міста добре відомий музей В.Г. Короленка своїми численними виставками та цікавими експозиціями, фірмовим короленківським чаюванням на меморіальній веранді. 

Після відвідин меморіального будинку можна заглянути до прекрасного саду родини Короленко, який стараннями працівників музею збережено у тому вигляді, яким він був за життя письменника.  

Музей давно став невід'ємною частиною Полтави. Всім, хто часто буває в музеї, добре відома його експозиція. А ще цей культурний заклад має своє минуле і цікаву історію. Як, мабуть, і кожен експонат. 

Музей видатного письменника розпочав свою діяльність у 1928 році з виставки «Життя і творчість Володимира Короленка», організованої з нагоди 75-річчя від дня народження письменника. На основі цієї виставки у 1940 році було створено музей, завідувачкою якого стала донька письменника Софія Володимирівна. 

Нині до музейного комплексу входять: меморіальна садиба письменника — пам’ятка історії кінця XIX-поч. XX століть, флігель, де міститься виставкова зала, та могила письменника і його дружини на території міського парку «Перемога». 

Музейна експозиція містить велику кількість експонатів, серед яких особисті речі письменника та його родини, велика бібліотека, твори образотворчого мистецтва, рукописи тощо. 

У різні роки гостями затишного короленківського будинку були Іван Тобілевич, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Валентин Катаєв, Іван Козловський. 

Садиба письменника, його могила 1921 року (парк «Перемога») занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення. 

Історія діяльності українських музеїв під час війни та перших повоєнних років поки що глибоко не досліджена. Але ми знаємо, що втрати деяких музеїв під час Другої світової війни були дуже великими. 

Про долю Короленківського музею в роки війни (1941-1945 рр.) розповіла у своій лекції «Повсталий з попелу» провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Василівна Ольховська, яка подала не тільки суху статистику, а й приправила її цікавими фактами та епізодами. А ще запропонувала до огляду унікальні експонати: архівні документи, листи, світлини. 

Музей пережив страшне воєнне лихоліття. Софія Володимирівна, старша донька письменника Короленка, перший директор музею в 1941 році взяла в евакуацію найбільш цінне із свого батьківського дому, з музею, залишивши в Полтаві діючий музей. 

Але, коли фашисти відходили з міста, вони підпалили будинок Короленка. Від нього залишився лише фундамент і фрагменти стін. 

Дуже приємно, що будинок, який зазнав значних руйнувань, був відновлений. 

Чимало нових фактів про долю музейної колекції та історичні обставини її урятування, повоєнну відбудову та діяльність музейної установи у найважчі роки (1941-1945) дізналися слухачі від науковця. 

Після лекції слухачі мали нагоду задати лекторці питання і прийняти участь у подальшій дискусії. 

Нині музей В.Г. Короленка згуртовує навколо себе весь творчий потенціал Полтавщини. Тут відбуваються науково-практичні конференції, лекції, семінари, присвячені вивченню літературної спадщини письменника. У виставковій залі постійно проводяться виставки, концерти, читання, вечори-презентації творів сучасних письменників. 

Дякуємо Людмилі Василівні за змістовну цікаву лекцію!

Бажаємо і далі Полтавському літературно-меморіальному музею В.Г. Короленка залишатися живим осередком культурного життя краю!