Знати й шанувати…

Книжкову виставку «Класик української музики – С.С. Гулак-Артемовський» підготували провідні бібліотекарі відділу мистецтв Наталія Прийма та Віра Саранцева. Вона присвячена 205-річчю від дня народження Семена Степановича Гулака-Артемовського – відомого співака та українського композитора 19 століття, одного з фундаторів української класичної музики, автора знаменитої опери «Запорожець за Дунаєм». Виставка є своєрідним творчим портретом відомого композитора.

Народився Гулак-Артемовський 16 лютого 1813 року в родині священика, за три кілометри від містечка Городище колишнього Черкаського повіту. Предки його належали до стародавнього козацького роду. Історичні джерела кажуть, що з 18 століття хутором Гулаківщина, де народився майбутній композитор, володів Патрикій Гулак-Артемовський, його нащадки були священнослужителями. А от рідний брат батька відомого композитора – Петро Гулак-Артемовський був професором Харківського університету, він є засновником жанру байки в українській літературі. 

Освіту С.С. Гулак-Артемовський отримав у Київському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії, де його вважали найкращим співаком. Дійсно, з дитинства Семен Гулак-Артемовський мав чарівний голос, знав багато українських пісень і любив їх виконувати. За наказом київського митрополита юнака взяли до хору Софійського собору. Пізніше він співав у хорі Михайлівського Золотоверхого монастиря. Гулак-Артемовський був солістом. 

Важлива подія в його житті сталася у 1838 році. Саме тоді спів юнака почув відомий композитор Михайло Глінка. Він на той час був капельмейстером Придворної співочої капели Петербурга та їздив по Україні у пошуках голосів. Глінка одразу забрав Гулака-Артемовського до Петербурга і став займатися з ним вокалом, готуючи до оперної сцени. І саме Глінка організував перший концерт Гулака-Артемовського. 

Присутній на концерті меценат П. Демидов фінансував подорож співака до Франції та Італії, щоб той завершив музичну освіту. Гулак-Артемовський навчався у найкращих педагогів – Дж. Аларі, Мартоліні, П. Романі. Його оперний дебют відбувся на початку 1841 р. у Флорентійському оперному театрі. Гулак-Артемовський одержав офіційне запрошення від дирекції імператорських театрів на вступ до петербурзької російської оперної трупи. А через рік відбувся його дебют на петербурзькій оперній сцені в опері «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.

Протягом 22 років Семен Степанович працював солістом російської імператорської опери в Петербурзі, у 1864-1865 – солістом Великого театру в Москві. На московській сцені співак дебютував в партії Руслана (опера «Руслан і Людмила» М. Глінки). Понад 50 оперних партій у творчому доробку співака. Серед них: Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського), Клод Фролло («Есмеральда» О. Даргомижського), «Любовний напій» Г. Доніцетті, граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Оберон («Вільний стрілець» К. Вебера) та інші. 

Як композитор Гулак-Артемовський проявив себе про себе у 1851 році, коли створив музику до водевіля «Картини степового життя циган» та вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля». Наступного року відбулася прем'єра водевілю «Ніч напередодні Іванова дня», дія якого розгортається в Україні. 

Багато в творчій спадщині композитора українських пісень. Добре знав Семен Степанович Тараса Шевченка. Кажуть, зустрілися вони в будинку поета Нестора Кукольника і потоваришували. Композитор всіляко його підтримував, відому пісню «Стоїть явір над водою» Гулак-Артемовський присвятив саме Шевченку, який високо цінував співочий талант друга.

Найважливіше досягнення композитора С.С. Гулака-Артемовського – опера «Запорожець за Дунаєм». Це перша українська національна опера, прем’єра якої відбулася 26 квітня 1863 р. на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. Пізніше царська цензура майже 20 років забороняла постановку цієї опери. 

Прем’єра на українській сцені «Запорожця за Дунаєм» вперше відбулася лише у 1884 pоці. 

Помер Семен Степанович Гулак-Артемовський 17 квітня 1873 року від запалення легенів. Його поховали на Ваганьківському кладовищі у Москві. З роками могила митця заросла диким бузком та загубилася. Лише у 1952 році, завдяки старанням артистів Московського музичного театру ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка місце поховання Семена Гулака-Артемовського було знайдено. На надмогильній колоні написано: «Композитор, співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм». 

З книжковою виставкою «Класик української музики – С.С. Гулак-Артемовський» можна буде ознайомитися до 28 лютого 2018 року.