Віртуальна виставка «Історик, композитор, просвітянин»

  Згадайте предків ваших, щоб історія перед вами

                                                                             не згасла, і золотої нитки не губіть. 

 О. Кобилянська 

7 січня 2018 року виповнюється 165 років від дня народження Миколи Миколайовича Аркаса (1853-1909) – видатного українського композитора, історика, поета-лібретиста, засновника миколаївської «Просвіти», мецената, музично-громадського діяча, дитячі та юнацькі роки якого пройшли на території Миколаївщини. Він зробив значний внесок у розвиток і популяризацію української національної культури. У цьому році виповнюється також 110 років із часу виходу у світ науково-популярної праці М. Аркаса «Історія України-Русі». 

Микола Миколайович Аркас народився у Миколаєві 7 січня 1853 р. (26 грудня 1852 р.). Походив із старовинного грецького роду, представники якого пустили коріння в Україні наприкінці ХVII ст. Батько М.М. Аркаса – Микола Андрійович Аркас (1816-1881 рр.) був адміралом, генерал-ад'ютантом, головним командиром Чорноморського флоту, засновником пароплавства на Каспійському морі, з 1871 до 1881 р. був командиром порту і військовим губернатором Миколаєва. Мати Миколи Аркаса була з давнього козацького роду Богдановичів. Вона прищеплювала синові любов до народних звичаїв, казок, пісень. 

Навчався Микола в Одеській приватній гімназії Стародубцева. В 1875 р. закінчив природознавчий факультет Новоросійського університету. Саме у студентські роки зростає інтерес Аркаса до історичного минулого України. Він вивчає народні пісні, кобзарське мистецтво. Записав близько 400 народних пісень, романси «Я не можу тобі розказать про любов», «Не співай нам тепер, бандуристе» та ін. У 1879 та 1890 роках видав два випуски «Збірок українських пісень з музикою».

Аркас пише оперу «Катерина» за однойменним твором Т.Г. Шевченка, постановку якої в 1899 р. здійснив його товариш – видатний митець українського театру М. Кропивницький. Ця опера, яка лишилась єдиною в творчому доробку Миколи Миколайовича, не сходила зі сцени впродовж 4-х років. В ній яскраво показано сільський побут, який так добре знав композитор, адже у дитинстві він жив з родиною у селі Богданівка.

Упродовж п'яти років після прем'єри опери 12 лютого 1899 р. в Москві, «Катерину» побачили і почули мешканці Мінська, Вільно, Катеринодара, Одеси, Маріуполя, Луцька, Львова, Варшави. Твір М. Аркаса уже тоді сягнув за межі України. 

Українським музичним фольклором цікавився Аркас до самої смерті. Він запрошував на гастролі у Миколаїв кобзарів і бандуристів. 

З часом почав вивчати історію України. Микола Миколайович знайомився з документальними матеріалами, друкованим доробком професійних істориків, аналізував опрацьований матеріал для того, щоб узагальнити його у найдоступніший формі.

1908 р. була видана книга М.М. Аркаса «Історія України-Русі». Тираж – 7000. Це був дуже великий тираж для тих часів, але він повністю розійшовся впродовж кількох місяців.

«Історія України-Русі» приваблює надзвичайною простотою викладу, гарною українською мовою, розповідь автора посилюється уривками літописів, легенд, билин, народних пісень. За словами сучасника М. Аркаса, історика В. Біднова, «Ні одна українська книжка, крім «Кобзаря», не мала такого успіху, який випав на долю труда М. Аркаса; його купували, читали; читали з захопленням і щиро дякували авторові за його книгу, надсилаючи до нього листи. Видно було, що М. Аркас зрозумів ту велику потребу в популярній Історії України, котра почувалася в широких колах нашого громадянства...».

М. Аркас – автор поетичних творів (ліричні вірші «Тихо у степу», «Степ», «Кажуть люди» та інші. Значним твором є його поема «На вбивство Шмідта». 

За ініціативи М.М. Аркаса в Миколаєві у 1907 р. виникла культурно-освітня організація "Просвіта", яка розгорнула досить плідну культурно-освітню діяльність. Впродовж 1908 р. відбулося майже півсотні літературно-музичних вечорів, на яких пройшли вистави опер «Катерина», «Запорожець за Дунаєм», «Наталка-Полтавка», п'єс І. Карпенка-Карого, М. Старицького, Б. Грінченка, водевілей-«жартів» І. Котляревського, Л. Яновської, А. Чехова.

«Просвіта» вела боротьбу за впровадження української мови у народну освіту. Микола Миколайович на власні кошти відкрив сільську чотирирічну школу в селі Богданівка на Миколаївщині. З 1907 до 1909 р.навчання велося тільки українською мовою.

Помер М.М. Аркас 13 березня 1909 р. На похороні були присутніми близько 10 тисяч осіб. Аркаса поховано поруч з церквою на миколаївському Некрополі в сімейному склепі поряд з батьками. Ухвалою виконкому Миколаївської обласної ради депутатів трудящих від 2 липня 1971 року склеп Аркасів охороняється як пам'ятка історії та культури.

Родинний склеп Аркасів

 Вшанування пам’яті: 

У жовтні 2002 року на будинку в Миколаєві, де народився Микола Аркас (вулиця Нікольська, 13), урочисто відкрито меморіальну дошку (скульптор Юрій Макушин). 

Традиційними стали наукові конференції, виставки, «Аркасові читання» та ін. в Миколаївському державному педагогічному університеті.

У Львові є вулиця Миколи Аркаса. У Києві – Аркасівська вулиця.

 Твори Миколи Аркаса з фонду бібліотеки: 

• Арії та ансамблі з українських опер [Ноти] Вип. 1/ Уклад. Л. Ржецкая. – Київ: Муз. Україна, 1980. – 48 клавір (с.); 25, 5 см. – Зі змісту: Речитатив і арія Андрія: з першої дії опери «Катерина» /комп. М. Аркас. – с. 16-22.
  
• Арії та ансамблі з українських опер [Ноти] Вип. 2/ Уклад. Л. Ржецкая. – Київ: Муз. Україна, 1982. – 47 клавір (с.); 25, 5 см. – Зі змісту: Терцет (Мати, Батько, Андрій): з другої дії опери «Катерина» /комп. М. Аркас. – с. 40-46.
• Аркас, Микола Миколайович Історія України-Русі/М.М. Аркас. – Одеса: Маяк, 1994. – 392 с.
  
  
  
  

   Про життєвий та творчий шлях М.М. Аркаса у періодичних виданнях: 

• Березовська, Т. Микола Аркас у вимірі між професіоналізмом та патріотизмом/Т. Березовська//Краєзнавство. – 2013. – № 1 . – с. 55-60.
• Жадько, В. Безсмертя, осяяне віфлеємською зіркою Різдва: Тарас Шевченко і Микола Аркас/В. Жадько//Пам'ять століть. – 2009. – № 1/2 . – с. 112-128.
• Козка, Т. Вклонімося Миколі Аркасу/Т. Козка//Мистецтво та освіта. – 2013. – № 1 . – с. 59.
• Кремінь, Т. Ювілей Миколи Аркаса у Миколаєві: 10 січня громадськість Миколаївщини у приміщенні науково-педагогічної бібліотеки вшанувала 160-ліття з дня народження свого земляка М.М. Аркаса /Т. Кремінь//Краєзнавство. – 2013. – № 1 . – с. 69-73. 
• Кухаренко, Р. Микола Аркас – письменник, композитор, історик/Р. Кухаренко//Міграція. – 2017. – Листоп. (№ 11). – с. 13.
• Майборода, В. Аркас повернувся до свого народу/В. Майборода //Освіта. – 2004. – 22-29 груд. (№ 54). – с. 13.
• Пироженко, Л. Педагогічний портрет у номері: Микола Аркас/Л. Пироженко//Директор школи. Україна. – 2006. – № 4 . – с. 50-53.  
• Пришутов, Е. Офіцер, історик, композитор/Е. Пришутов//Народна армія. – 2013. – 10 січня. – с. 6. 
• Старовойтенко, І.М. «Історія України-Русі» М. Аркаса у світлі відгуків та рецензій початку ХХ ст. /І.М. Старовойтенко//Українській історичний журнал. – 2009. – № 1. – с. 102-116. 
• Тригуб, О. Аркасівська перлина (сторінки історіі села Стара Богданівка) /О. Тригуб//Краєзнавство. – 2013. – № 1 . – с. 61-68.
• Чалий, С. Аркаси: дивовижна родина/С. Чалий// Українська газета. – 2006. – 19-25 квіт. – с. 23.