понеділок, 18 травня 2020 р.

«Від античності – до сучасності»: перші музичні інструменти

У першій частині нашого мистецького проєкту «Від античності – до сучасності» ми говорили про міфологію творення музики, відображення у ній результатів спілкування людини з природою. 
Сьогодні мова йтиме про перші музичні інструменти. 


Музи́чний інструме́нт — інструмент, призначений для виконання музики. Будь-який інструмент, що здатний відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний.
Наука, що вивчає історію, культурні традиції та технічні особливості музичних інструментів називається інструментознавством або органологією. 
Насправді, усім нам відомий той факт, що вони були схожі на знаряддя праці первісних людей. У літературі ми знаходимо інформацію про те, що посуд, чи то гарбузовий горщик, чи то глиняний горщик (пізніще), на які натягували шкіли,слугував протитопим сучасних ударних музичних інструметів.




Як не дивно, від тих же первісних знарядь праці праці з’явилися струнні музичні інструменти, які не лише за мотивами грецьких легенд, але і по факту нагадували мисливський лук.
Не виключенням стали і духові інструменти, за допомогою яких первісні люди передавали звукові сигнали на відстані, викрикуючи у шматочок бамбука, очеретяну тростину, ріг та ін.



Ритм (грец. ῥυθμός — розміренність) — рівномірне чергування мовних, звукових, зображальних елементів у відповідній послідовності; періодичне рівномірне членування звуків, рухів, зображень за такими ознаками, як сила, тривалість тощо. 
У переносному значенні це поняття означає розміреність, злагодженість у протіканні чогось, що є надзвичайно важливим для успіху спільної діяльності. 
Саме це поняття (ритм) було основою спільних дій первісних людей у процесах праці. Можливо, ритмічні звуки-вигуки, що полегшували працю, стали початком елементарних пісноспівів.

Мело́дія — провідний голос, що концентрує в собі художню думку та естетичну чарівність твору, підпорядковує собі інші компоненти фактури. 
Це ряд спадних та зростаючих інтервалів, що повторюються, які членуються і рухаються ритмом, що містить приховану гармонію та передає настрій, незалежно від слів тексту, супровідних голосів, вибору абсолютної висоти звучання та інструменту.
Наслідуючи тваринний світ, первісні люди трималися свого осередку. та спільно узгоджених дій, до яких відносимо «хоровий» танець (первісний танець). В історії людства має особливе місце, адже став не лише примітивною грою, а й інструментом впливу на взаємини. 
Основою такого танцю був людський голос. Тому, вважається, що в такому так би мовити хорі і народилася мелодія. 
Супроводом первісного танцю міг бути не лише голос. Первісні люди використовували для цієї цілі ритмічні постукування по предметах, а тон всьому гурту задавав – вождь. 
Не дивлячись на інстинктивний характер поведінки первісних людей та їх наслідування тваринного світу, відбувалася еволюція свідомості. 
Мистецтво музики почало зароджуватися тоді, коли наші предки за допомогою каменю, кістки, шкіри, глини ін., осягнули спроби передати особливості свого існування…

Немає коментарів:

Опублікувати коментар