«Не ділю себе на мистця для душі і мистця для хліба. Хочу все, що роблю, робити для душі, щоб воно було мистецтвом і моїм духовним хлібом»
М. Дмитренко.
Але з часом, визнаний світом, Михайло Дмитренко торує шлях і в рідні краї – художник світової слави заслуговує на те, щоб його ім’я було відомо кожному українцю.
Народився Михайло Сергійович Дмитренко 9 листопада 1908 року в Лохвиці на Полтавщині. За спогадами сучасників, одним з найбільших дитячих захоплень Михайла було малювання, тому не дивно, що хист його до цього виду творчості помітили вчителі - професійні малярі Лохвицького реального училища, де він здобував середню освіту. Саме вони не тільки навчили майбутнього художника азам живопису, але й допомогли йому визначитися з життєвим вибором: пов’язати своє майбутнє з пензлем і фарбами.
По закінченні училища у 1924 році, щоб здійснити задумане, Михайло поїхав до Києва. Перші два роки навчався в художньо-індустріальній школі, потім, витримавши великий конкурс (10 абітурієнтів на місце), став студентом Київського художнього інституту.
У ті роки в інституті викладала плеяда видатних українських митців: брати Василь і Федір Кричевські, Михайло Бойчук, Микола Бурачек, Костянтин Єлева та інші.
Талант Дмитренка розвивався та зміцнювався під керівництвом і впливом саме Федора Кричевського, який спрямовував своїх учнів на осягнення ними національних традицій в мистецтві, на творче їхнє збагачення. Про його методи навчання згадував Дмитренко вже за океаном: «Кричевський вимагав від кожного найбільщого зусилля в мистецтві. Або сягай вершин, або пропадай. Студенти без талану та витривалості, без мистецького польоту не вчилися у нього…».
Після закінчення інституту у 1930 році Михайло Дмитренко працював деякий час на Донбасі, потім в Київському театрі робітничої молоді, а згодом Ф. Кричевський, високо оцінюючи здібності свого обдарованого учня, запросив його до Київського художнього інституту спочатку як асистента, а потім і доцента.
«Зовсім забув нині про те, що їв, де спав, у що одягався, але пам’ять про науку мого професора малярства Федора Григоровича Кричевського завжди зі мною! На його запрошення працював доцентом кафедри рисунка архітектурного факультету. Виставлявся у Києві, Харкові, Донецьку та ін. містах», - згадував згодом Дмитренко.
Спогади митця про Федора Кричевського, про його науку можна знайти за інтернет-адресою /http://uop.net.ua/myhajlo-dmytrenko-uroky-fedora-krychevskoho-nezabutni/
Вже потім, за океаном, митець якось зауважив: «Я взяв од Кричевського все, що може взяти учень від такого вчителя. Маю на увазі не тільки його монументалістський підхід до образу, витворений ним ідеал української людини як сильної духом і гарної на вроду, а й вимогливість до себе та інших, постійна праця без огляду на добрі чи погані умови, на почування і настрій, наявність чи відсутність так званого натхнення...».
1939 року Михайло Дмитренко згодився на поїздку до Львова. Для України то був непростий час. «На моїх очах нищили Михайла Бойчука і його школу. Я бачив трагедію всієї української культури, жахливий процес розстрілювання нашого національного відродження. Тяжко було самому. Тяжко було дивитися на Федора Кричевського, який страшенно змарнів, бо переживав трагедію сталінізму як особисте горе. Це все одно, що на очах батька убивати дітей. Усе, що плекав Кричевський до 1932 p., поступово і методично нищилося. Заступитися за знищувану культуру означало самому потрапити у м’ясорубку» - згадував художник.
Львів того часу був зовсім іншим. Саме тут розкрився талант Михайла Дмитренка, талант не тільки мистця, але й організатора. Художник плідно працює, мандрує Західною Україною, організовує виставки.
Львів того часу був зовсім іншим. Саме тут розкрився талант Михайла Дмитренка, талант не тільки мистця, але й організатора. Художник плідно працює, мандрує Західною Україною, організовує виставки.
Відомо, що Михайло Дмитренко, перебуваючи у Львові, на прохання митрополита Андрея (Шептицького) разом з Василем Дядинюком розмалював темперою Благовіщенську церкву в Городку: це був перший досвід іконотворчості відомого художника.
У 1941-1944 роках Михайло Дмитренко продовжує плідно працювати у Львові: багато малює, організовує виставки Союзу Українських Образотворчих Мистців, виступає членом журі, як директор виробництва при Управлінні СУОМ несе відповідальність за виготовлення першої масової мистецької продукції – невеликих рельєфів-«плоскорізів» із зображенням відомих українських діячів: митрополита Андрея, Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Лесі Українки, які були запроектовані художниками Дзиндрою та Мухіним і виготовлені «в матеріалі» на Кераміко-скульптурній фабриці у Львові.
Деякі зразки його графічних робіт, зокрема листівки «різдвяної серії», збереглися в Архівах ОУН.
Того ж таки 1944 року Дмитренко, з відомих причин, опиняється у Німеччині, у таборах переміщених осіб. Він намагався вивезти із Львова свої картини, але багато їх залишилося і було знищено радянською владою.
Ім’я Михайла Дмитренка відтоді в Україні належало забуттю. Сам художник ще в Німеччині організовує мистців у нову спілку - Українську Спілку Образотворчих Мистців, стає одним з її фундаторів.
«На українських мистців, що знаходяться в сучасну пору на еміграції, лягає важливе й відповідальне завдання: з одного боку – зберігати і продовжувати ті форми українського національного мистецтва, що сьогодні не можуть бути розвивані в Україні; з другого – репрезентувати українську культуру перед чужинцями. Українські мистці, знайшовшись силою обставин на чужині, вважають своїм обов’язком не тільки далі вивчати великі досягнення європейського мистецтва, але й вносити в те європейське мистецтво свої власні, оригінальні надбання. Це буде можливе тільки тоді, коли українські митці зберігатимуть національну суть свого мистецтва, проте в творчій практиці українське мистецтво має розмовляти тією самою образотворчою мовою, що й мистецтво світове, і українське мистецтво при всій своїй відмінності повинне формально ставити і розв’язувати ті самі образотворчі проблеми» - проголошував пункт перший Статуту УСОМ.
Саме цим і послуговувався Михайло Дмитренко у своєму подальшому житті… Згодом він поїхав з Європи до Північної Америки «подалі від війни», прижився у Детройті, став відомим майстром церковного малярства, розписуючи храми у Канаді та США.
Не забував художник і книжкову графіку, і улюблений жанр живопису - портрет, але іконопис панує в його творчості: «Я проникся особливою пошаною до мистецтва незрушимого. Тому я полюбив церковне малярство, бо воно виконується на стіні. Те, що зробиш на стіні, там воно й залишиться назавжди: в тій самій архітектурній позиції, при тому ж освітленні і температурі. Звичайний твір можна поставити скрізь – і в світлій, і в темній, у вогкій чи сухій кімнаті, з часом він потроху зміниться. Всі ці міркування спонукали мене полюбити настінне малярство, а українське настінне малярство тепер є лише в церквах...».
«Спонукою для нового осмислення Кричевського стала моя праця в галузі іконографії: створення іконостасів для українських православних і католицьких церков, змалювання для них ікон, а найважливіше – розмалювання стін і склепінь… У пошуках своєї іконописної манери я звернувся до спадщини мого учителя Федора Кричевського. Так, він був цілковито світським мистцем, але у його творах, незалежно від тематики, зоріє врочиста нота монументалізму, яка, в моєму розумінні, властива також молитві, текстам Святого Письма, співам Божественної Літургії. Візантинізм мені не підходив (як, скажімо, Петрові Холодному молодшому), але у творчості Кричевського я побачив відсвічення і гармонійного мистецтва ренесансу, і сповненого урочистості мистецтва бароко…».
Зверніть увагу, який реалістично-вишуканий стиль ікон, фресок та вітражів: вивершений, досконалий, і кольори - кольори суто українські: чисті, яскраві, прозорі, за якими українських художників у світі і пізнають…
«Спонукою для нового осмислення Кричевського стала моя праця в галузі іконографії: створення іконостасів для українських православних і католицьких церков, змалювання для них ікон, а найважливіше – розмалювання стін і склепінь… У пошуках своєї іконописної манери я звернувся до спадщини мого учителя Федора Кричевського. Так, він був цілковито світським мистцем, але у його творах, незалежно від тематики, зоріє врочиста нота монументалізму, яка, в моєму розумінні, властива також молитві, текстам Святого Письма, співам Божественної Літургії. Візантинізм мені не підходив (як, скажімо, Петрові Холодному молодшому), але у творчості Кричевського я побачив відсвічення і гармонійного мистецтва ренесансу, і сповненого урочистості мистецтва бароко…».
Зверніть увагу, який реалістично-вишуканий стиль ікон, фресок та вітражів: вивершений, досконалий, і кольори - кольори суто українські: чисті, яскраві, прозорі, за якими українських художників у світі і пізнають…
Але є в творчості Михайла Дмитренка одна тема, яка, здається, і привела його й до чужини, й до церкви, і якої він у своїй творчості майже не торкався - Голодомор. Мистець у 30-ті був свідком того жаху, про що розповів сам на сторінках Альманаху-календарю «Гомону України» (позиція 15 бібліографічного списку наприкінці есе), можливо, й у спілкуванні з митрополитом Андреєм шукав він відповіді на найболючіші питання, хто знає…
Мистецтвознавець Дарина Даркевич, яка досліджувала тему Голодомору в образотворчому мистецтві, так розповідала про враження від розмови з Дмитренком: «Тільки одну картину, і то аж у 1963 році, до тридцятиліття Голодомору, намалював очевидець голоду Михайло Дмитренко. Він народився 1908 року в Лохвиці недалеко від Полтави, 1930 року закінчив Київський художній інститут і був тут асистентом Федора Кричевського. 1952 року приїхав до Канади, пізніше перебрався до США. В 1995 році, коли я записувала його спомини з тих часів, він чітко описав свої переживання голоду в Харкові, де бачив під стіною мертву жінку з немовлям, яке даремно шукало молока у грудях матері. Його картина «Рік 1933» не віддзеркалює трагічної долі мами й дитини, сцени, яку пережив мистець, а радше непереконливо і символічно зіставляє жертву голоду під землею та комуністичний режим угорі, в особах трьох активістів, що везуть возом мішки сконфіскованого збіжжя під звуки акордеону. Жертвою голоду, по якій їде віз, є молодий працездатний чоловік. Композиційно Дмитренко протиставляє два світи: жертв і вбивць, смерть і життя. Маючи вже 87 літ і проживши довгі роки в Америці, Дмитренко й далі мав страх перед більшовиками...».(докладніше: https://krytyka.com/ua/articles/holodomor-iz-perspektyvy-mystetstva?page=2)
Михайло Дмитренко є, безсумнівно, не тільки видатним українським художником ХХ сторіччя, творами якого захоплюються у всьому світі, а й непересічною особистістю. Він отримав прекрасну освіту в стінах Київського художнього інституту, усе життя згадував та рівнявся на свого учителя Федора Кричевського; у 1930-х роках зробив свій вибір щодо напрямків образотворчості, після знайомства з митрополитом Андреєм (Шептицьким) та глибшим ознайомленням із давнім українським мистецтвом, яке відбулося у Львові, більшу частину творчої діяльності присвятив сакральному мистецтву, яке увійшло в історію не тільки української, але й світової культури.
Нині, від часів Незалежності, про талановитого митця і великого патріота, який жив далеко від рідної землі і покоїться на чужині, завдяки краєзнавцям-дослідникам як на Полтавщині, так і у Львові, публікаціям в інтернеті, у періодиці та сучасних довідниках стає більше відомо в Україні.
Таких імен, що чекають своїх дослідників, є ще безліч на теренах української історії, але вони повертаються - пам’яттю, публікаціями, дослідженнями, так, як повернувся й Михайло Дмитренко, на честь якого рік 2018 у Полтавській області проголошено його роком, роком Михайла Сергійовича Дмитренка.
У есе використано інформацію з веб-сайтів, присвячених життю та творчості Михайла Дмитренка, які варто переглянути:
- Байцар А. Михайло Дмитренко. Різдвяні листівки [Електронний ресурс] : [опубліковано у блозі автора 18 грудня 2017 року] / А. Байцар. – Режим доступу: http://baitsar.blogspot.com/2017/12/blog-post_22.html (дата звернення: 19.10.2018)
- Булашев О. 2018 рік у Полтавській області оголошено роком Михайла Дмитренка [Електронний ресурс] : [публікація 12 квітня 2018 року] / О. Булашев. – Режим доступу: https://kg.ua/news/2018-rik-u-poltavskiy-oblasti-ogolosheno-rokom-mihayla-dmitrenka (дата звернення: 19.10.2018)
- Гах І. Михайло Дмитренко: у пошуках досконалості [Електронний ресурс] / І. Гах. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/58443 (дата звернення: 19.10.2018)
- Даревич Д. Голодомор із перспективи мистецтва [Електронний ресурс] : [публікація квітня 2010 року] / Д. Даревич. – Режим доступу: https://krytyka.com/ua/articles/holodomor-iz-perspektyvy-mystetstva?page=2 (дата звернення: 19.10.2018)
- Домбровський О.Михайло Дмитренко [Електронний ресурс] : відеоролик / О. Домбровський. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=UMlW__c1QA8 (дата звернення: 19.10.2018)
- Михайло Дмитренко. 1908-1997 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/dmytrenko-myhajlo/ (дата звернення: 19.10.2018);
- Михайло Дмитренко: у пошуках досконалості [Електронний ресурс]: [публікація 18 грудня 2016 року] / підгот. О. Тищенко. – Режим доступу: http://finenews.info/kulturne-nadbannya/zhivopis/item/27740-mikhajlo-dmitrenko-u-poshukakh-doskonalosti (дата звернення: 19.10.2018)
- Михайло Дмитренко. Уроки Федора Кричевського - незабутні [Електронний ресурс] : [публікація 18 лютого 2013 року з видання «Уроки української діаспори. Повернуті імена». К.: Тріумф, 1998]. – Режим доступу: http://uop.net.ua/myhajlo-dmytrenko-uroky-fedora-krychevskoho-nezabutni/ (дата звернення: 19.10.2018)
- [Номер про Михайла Дмитренка : Терем. - Детройт, Інститут української культури, 1968. - № 3. - 68 с.] [Електронний ресурс] : [можливе скачування pdf]. - Режим доступу: http://uartlib.org/zhurnali/terem-3-nomer-pro-myhajla-dmytrenka/ (дата звернення: 19.10.2018)
- Панченко О. Мій шлях до пізнання Михайла Дмитренка [Електронний ресурс] / О. Панченко. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/mij-shlyax-do-piznannya-mixajla-dmitrenka.html (дата звернення: 19.10.2018)
- Патика М. В Українському Осередку Вінніпегу відбулася ювілейна виставка до 60-ліття Української Спілки Образотворчих Мистців Канади [Електронний ресурс] : [публікація 28 вересня 2017 року] / М. Патика. – Режим доступу: https://svitua.org/novyny/ukraintsi-v-sviti/item/6468-v-ukrainskomu-oseredku-vinnipegu-vidbulasia-iuvileina-vystavka-do-60littia-ukrainskoi-spilky-obrazotvorchykh-mysttsiv-kanady.html (дата звернення: 19.10.2018)
- Петренко М. Пейзаж з червоним акцентом Михайла Дмитренка [Електронний ресурс] / М. Петренко. – Режим доступу: https://zaxid.net/peyzazh_iz_chervonim_aktsentom_mihayla_dmitrenka_n1246892 (дата звернення: 19.10.2018)
- Русин Н. Духовний хліб Михайла Дмитренка [Електронний ресурс] : [публікація 25 червня 2018 року] / Н. Русин. – Режим доступу: http://razom.media/duhovnyj-hlib-myhajla-dmytrenka/ (дата звернення: 19.10.2018)
- Христос родився! [Електронний ресурс] : Різдвяна графіка відомого українського художника Михайла Дмитренка. – Режим доступу: http://ounuis.info/archive/Collections/cliche/khrystos-rodyvsia.html (дата звернення: 19.10.2018)
- Шибанов Г. Він був великим майстром [Електронний ресурс] : із творчої спадщини Михайла Дмитренка : [публікація 8 червня 2007 року] / Г. Шибанов. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/vin-buv-velikim-maystrom (дата звернення: 19.10.2018)
Фотоілюстрації люб’язно зробив активний учасник клубу "Цікаві зустрічі» відділу мистецтв фотомитець Володимир Коротков.
Біографічні довідки про Михайла Дмитренка:
1. Дарович Д. Продовження традиції : [згадується Михайло Дмитренко як засновник Української Спілки Образотворчих Мистців у Канаді] / Д. Дарович// Образотворче мистецтво. - 1999. - № 3/4. - С. 96.
3. Дмитренко Михайло Сергійович : [біографія] // Енциклопедія
Сучасної України. - К. : НАН України, 2008. - Т. 8: Дл - Дя, Додаток :
А - Ґ. - С. 11. : фот.
4. Дмитренко Михайло Сергійович : [біографія] // Мистецтво
України : біографічний довідник / ред. А. В. Кудрицький. - К. :
Українська енциклопедія, 1997. - С. 207-208.
5. Дмитренко Михайло Сергійович : [біографія] / О. П. Ротач
[та ін.] // Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. /
Центр дослідження історії Полтавщини Полтавської
обласної ради; ред. О. А. Білоусько. - Полтава : АСМІ,
2015. - Т. 9: Образотворче і декоративне мистецтво,
Кн. 1 : А - Л. - С. 404-406.
6. Дмитренко Михайло // Енциклопедія мистецтва Полтавщини :
в 2-х т. / В. М. Ханко ; НАН України, Ін-т історії України,
Центр культурологічних студій. - Полтава : АСМІ, 2014. -
Т. 1: А - Л. - С. 283-284. : фот.
7. Дмитренко Михайло : [біографічна довідка] // Енциклопедія
українознавства : Перевидання в Україні: Репринтне
відтворення видання 1955-1984 рр. - К. : Глобус, 1994. -
Т. 2: Г - З. - С. 528.
8. Дмитренко Михайло : [подано фотографію, автограф і життєопис]
// Книга мистців і діячів української культури - учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3-5 липня 1954. - Торонто : б. в., 1954. - С. 80. : фот.
// Книга мистців і діячів української культури - учасників Першої Зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3-5 липня 1954. - Торонто : б. в., 1954. - С. 80. : фот.
9. Дмитренко Михайло : [біографічна довідка] // Митці України : енциклопедичний довідник / упоряд. М. Г. Лабінський ; ред.
А. В. Кудрицький. - К. : "Українська енциклопедія" ім.
М. П. Бажана, 1992. - С. 215.
10. Дмитренко Михайло // Ротач П. Розвіяні по чужині: полтавці на еміграції : короткий біобібліографічний довідник / П. Ротач. - Полтава : Верстка, 1998. - С. 46-47.
11. Дмитренко Михайло : [біографія] // Словник митців Полтавщини
: (Архітектори, будівничі, гравери, графіки, декоратори, дослідники й популяризатори мистецтва, керамісти, майстри народного мистецтва, ікономаляри, живописці, мистці гобелена, порцеляни й фаянсу, скульптори) : середина ХVII - початок ХХI ст. / В. М. Ханко. - Полтава : Полтава, 2002. - С. 69.
: (Архітектори, будівничі, гравери, графіки, декоратори, дослідники й популяризатори мистецтва, керамісти, майстри народного мистецтва, ікономаляри, живописці, мистці гобелена, порцеляни й фаянсу, скульптори) : середина ХVII - початок ХХI ст. / В. М. Ханко. - Полтава : Полтава, 2002. - С. 69.
12. Кутинський М. Некрополь України : [серед інших - Михайло Дмитренко] / М. Кутинський // Дніпро. - 1991. - № 6. - С. 202.
Про творчий шлях видатного художника: [*** фото інт…]
Про творчий шлях видатного художника
13. Автор співучої палітри : Михайло Дмитренко // Чернов А.
Полтавці: Слово і Доля / А. Чернов. - К. : Літературна
Україна, 2015. - С. 33-37.
14. Дмитренко Михайло Сергійович : [як автор художніх творів, присвячених шевченківській темі] // Полтавська Шевченкіана : Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії : у 2-х кн. / П. П. Ротач . - Полтава : Дивосвіт, 2005. - Кн. 1: А - К. - С. 216.
15. Дмитренко, Михайло. За ширмою соцреалізму совєтські
будні : [спогади-враження українського художника
1937-1940 рр.] / М. Дмитренко // Альманах : календар
"Гомону України" на 1957 рік. - Торонто : Гомін України,
1957. - С. 57-67.
16. Дмитренко, Михайло. Образ св. Миколи Мокрого в Торонто : [відомий майстер-іконописець розповідає про икону, яка виявилася більш пізньою копією відомого Образу з Софії Київської] / М. Дмитренко // Віра й культура. - 1955. - № 5. - С. 25-27.
св. Володимира в Торонто : [про розпис храму та іконостас
собору, який виконали В. Баляс, М. Дмитренко, І. Кубарський
- прим. бібліографа] / Іконограф // Віра й культура. - 1953. -
№ 1. - С. 25-34.
18. Кулеба-Баринова В. Напоєний соками рідної землі : на 89-му році життя в Детройті 8 березня помер видатний український художник Михайло Дмитренко / В. Кулеба-Баринова // ЧАС/ТІМЕ. - 1997. - 17-23 квіт. - С. 10.
19. [Михайло Дмитренко, видатний художник, майстер
сакрального мистецтва] // Степовик Д. В. Українська
ікона : іконотворчий досвід діаспори / Д. В. Степовик.
- К. : Балтія-Друк, 2003. - С. 62-67. : фот.
20. Панченко О. Геній українського живопису : до 100-річчя від дня народження Михайла Дмитренка / О. Панченко // Зоря. - 2008. - 18 листоп. - С. 2. : фот.
21. Панченко О. Митець, що не знав поразок :
[про художника-діаспорянина, майстра сакрального
мистецтва Михайла Дмитренка] / О. Панченко
// Зоря Полтавщини. - 2010. - 29 жовт. - С. 5.
// Зоря Полтавщини. - 2010. - 29 жовт. - С. 5.
22. Погребняк Є. Полтавський Мікеланджело : [про уродженця м. Лохвиці художника Михайла Дмитренка] / Є. Погребняк
// Полтавський вісник. - 2008. - 14 листоп. - С. 8.
// Полтавський вісник. - 2008. - 14 листоп. - С. 8.
23. Степовик Д. Мистець, який поєднав красу і святість :
до 100-річчя від дня народження Михайла Дмитренка /
Д. Степовик // Літературна Україна. - 2008. - 4 груд. (№ 47).
- С. 6.
24. Степовик Д. Михайло Дмитренко - ікономаляр і портретист : (до 100-річчя з дня народження митця) / Д. Степовик // Українське слово. - 2008. - 10-16 груд. (№ 50). - С. 8-9.
25. Шибанов Г. Він був великим майстром : із творчої спадщини
Михайла Дмитренка / Г. Шибанов // День. - 2007. - 8 черв. - С. 8. : фот.
26. Шибанов Г. Його порівнюють з Мікеланджело : [маляр-монументаліст сакрального мистецтва Михайло Дмитренко] /
Г. Шибанов // Зоря Полтавщини. - 1999. - 7 груд. - С. 4.
Г. Шибанов // Зоря Полтавщини. - 1999. - 7 груд. - С. 4.
27. Шибанов Г. Полтавський Мікеланджело : [Михайло Дмитренко] / Г. Шибанов // Нова праця. - 1999. - 28 квіт. (№ 32). - С. 4.
28. Шибанов Г. Український Мікеланджело : [біографія художника М. Дмитренка] / Г. Шибанов // Село полтавське. - 1999. - 23 квіт. (№ 17). - С. 7
Вшанування пам’яті Михайла Дмитренка:
Андрієвського Д. Ю., Дмитренка М. С., Кущинського А. А.,
Плюйка П. П. (іст.) : [за адресою: м. Лохвиця, вул, Гоголя, 9] :
[довідка та фото] / О. С. Лимар, О. А. Скирда // Звід пам'яток
історії та культури України: Полтавська область. - Полтава :
АСМІ, 2012. - Лохвицький район. - С. 63-65.
30. Лохвиця : меморіальна дошка художникові, книжковому графіку Михайлові Дмитренку : [який народився 9 листопада 1908 у Лохвиці на Полтавщині] : [фото] // Полтавщина літературна / С. Б. Козак. - К. : Літературна Україна, 2015. - С. 139.
31. Москаленко О. Пам’ятні дошки землякам : [про встановлення дошок Борису та Дмитру Андрієвським, Антону Кущинському,
Михайлові Дмитренку та Полікарпові Плюйку, на фасаді
Лохвицького відділення держказначейства] / О. Москаленко // Зоря.
- 2008. - 2 груд. - С. 3.
Підготувала провідний бібліотекар відділу мистецтв В. Саранцева.
Немає коментарів:
Дописати коментар