Тарасове слово у пісню перелите

Вагоме й особливе місце серед різноманітних видів мистецтва посідає музика. Вона говорить з людиною «безпосередньою мовою душі», хвилює серце, викликає багато емоцій. 

Цікавився музикою і Тарас Шевченко. В його текстах ми знаходимо багато згадок про музику, іх кілька сотен в його щоденниках та творах. 

Людиною він музично обдарованою, дуже добре відчував, любив і знав класичну музику. І навіть, кажуть, навчився сам грати на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Тарас Шевченко відвідував оперні прем’єри, концерти. 

Всі знають, як Шевченко захоплювався народними піснями. Протягом усього його життя українська пісня супроводжувала великого поета. 

Вірші Кобзаря наспівні, мелодійні, близькі до народної творчості. Завдяки цьому вони набули надзвичайної популярності, стали невичерпним джерелом натхнення для композиторів. Шевченка можна вважати одним з наймузичніших поетів світу. Вірші його, які стали музичними творами, охопили майже всі музичні жанри. Це і пісні, і романси, і хорові мініатюри, а також розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети.

М.В. Лисенко – один із музичних інтерпретаторів поезії Шевченка. «Музика до Кобзаря» Шевченка» композитора нараховує майже 100 творів різних жанрів. 

Вірші великого поета надихали й М. Мусоргського, П. Чайковського, С. Рахманінова. Композитори у своїй творчості виводили також образ самого поета. Як, наприклад, Г. Майборода (опера «Тарас Шевченко»), Ю. Мейтус (вокальний цикл «Кобзареві»), І. Шамо (фортепіанна сюїта «Тарасові думи»). 

Наскільки Тарас Шевченко пов'язаний із музичним мистецтвом, допоможе зрозуміти книжкова виставка «Тарасове слово у пісню перелите», яку підготували провідні бібліотекарі відділу мистецтв Наталія Прийма та Віра Саранцева.
Експозиція діятиме до кінця березня.