До числа найвидатніших полтавських різьбярів по дереву відносяться батько та син Федот та Прокіп Юхименки з села Великі Будища, Яків Халабудніий з с. Жуки, Яків Усик з Миргорода, Василь Гарбуз з Полтави. З іменами цих майстрів пов’язують розквіт різьблення по дереву на Полтавщині у кінці ХІХ – початку ХХ ст.
Федот Іванович Юхименко (перша половина 19 - початок 20 століття), майстер круглої скульптури. Створив монументально-декоративні скульптурні композиції для палацу Кочубеїв у Петербурзі, різьблені іконостаси, меблі, предмети побуту.
Федот Юхименко тримав різьбярську майстерню, де виконував на замовлення скрині, сволоки, вози, різьблені форми для кахлів тощо. Різьбив із сином наличники для сільських хат. З майстерні Федота Івановича вийшли його учні, різьбарі В. Гарбуз, П. Кремпоха, В. Рева та ін.
Син Федота Юхименка – Прокіп Юхименко (1870-1931 рр.) – український майстер різьблення по дереву. Навчався у батька та діда. Автор барельєфів («Козак-бандурист», 1902), скульптур балюстради хору і колон для будинку Полтавського земства (зараз краєзнавчого музею), декоративних картушів на Музеї історії Полтавської битви (1908-1909), різьблених меблів, оправ альбомів, форм для кахлів тощо. Виконав різьблені двері, панелі стін і стільці для будинку поміщиці О. Рахманової у с. Вейсбахівка (тепер Білоричиця) на Чернігівщині; різьблену стелю та камін у палаці князя В.С. Кочубея у с. Диканька, меблі для поміщиків Хрульова та Іловайського. У 1928-1931 рр. Прокіп Юхименко викладав різьблення в Полтавському технікумі промислової кооперації.
Твори майстра зберігаються у музеях Полтави, Харкова, Києва.
Похований П.Ф. Юхименко на міському кладовищі (зараз це територія парку ім. І.П. Котляревського).
Василь Степанович Гарбуз (1882-1972 рр.) – учень видатних різьбярів Ф. і П. Юхименків, сницар і різьбяр, майстер народного мистецтва УРСР (1936 р.), заслужений майстер народної творчості УРСР (1962 р.). Народився в с. Малі Будища, тепер Зіньківського р-ну Полтавської області.
Василь Гарбуз належав до давнього козацького роду. У 1912-1972 рр. мешкав у Полтаві, працював у артілі «Спорт і культура» і викладав у профтехшколі (1930-1940 рр.).
Різьбив іконостаси для церков у містечках Нові Санжари й Кишеньки, традиційні народні побутові предмети, меблі (буфет, 1912, проект В. Черченка, спільно з П. Комашком, нині – експонат Полтавьського художнього музею), посуд, прикрашений полтавським тригранно-виїмчастим різьбленням, статуетки птахів і тварин, декоративні панно й пласти.
1924 р. під керівництвом Василя Гарбуза у різьбярський майстерні Укрлісгоспу в Полтаві було виконано для ВУЦВК в Харкові комплект різьблених меблів (столи, стільці, крісла, дивани і тумбочки).
Був експонентом виставок: Всеросійської кустарної у С.-Петербурзі (1913 р., бронзова медаль), українського народного мистецтва в Києві (1936 р., диплом ІІ ст.), Полтаві й Москві (з 1936 р.), міжнародної у Парижі (1937 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар