неділя, 27 серпня 2017 р.

Марку Шагалу – 130!

З нагоди 130-річчя від дня народження Марка Шагала – одного з найвідоміших представників художнього авангарду ХХ століття працівники відділу мистецтв ПОУНБ ім. І.П. Котляревського підготували книжкову виставку «Поміж небом і землею». На ній представлені найбільш цікаві матеріали про творчий шлях і долю митця, чиї роботи сьогодні на аукціонах продаються за шалені гроші. Марк Захарович Шагал (Мойше Шагал, або Мовша Хацкелевич Шагалов; 1887-1985 рр.) народився в єврейскій родині в містечку Ліозно поблизу Вітебська. Його батько Хацкл-Мордхе був торговцем оселедцями, а мати Фейге-Іте тримала власну лавку. До 13 років хлопчик займався вдома, пізніше став відвідувати початкову єврейську школу. У 1900 р. вступив до Вітебської гімназії. 
У 1906 р. навчався образотворчому мистецтву в художній школі вітебського живописця Ю.М. Пена. У 1907 р. він відправляється до Санкт-Петербургу, де навчається спочатку в Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв, яку очолював М.К. Реріх, а потім – в приватній художній школі під керівництвом Л. Бакста. Марк Шагал працював ретушером, малював дні й ночі безперервно. Пише знамениті картини «Похорон» та «Народження». 
Саме у Вітебську Шагал познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка стала його єдиною музою. Белла Розенфельд – дочка заможних вітебських ювелірів. Вони одружилися 25 липня 1915 року. Любов до Белли – головна тема полотен Шагала («День народження» (1915 р.), «Вікно на дачі» (1915 р.), «Белла і Іда біля вікна» (1916 р.), «Над містом» (1918 р.), «Прогулянка» (1918 р.). Дочка Іда стане згодом біографом і дослідником творчості свого батька. В роботах Шагала паризького періоду відчувається вплив Пікассо, Матісса. Але творчість художника вже тоді відрізнялась неповторною індивідуальністю. В 1914 році Шагалу іде додому, у Вітебськ, на весілля сестри. І хоча він розраховував залишитися там на три місяці, але вийшло довгих вісім років: почалася війна, потім революція... 1922 року він переїхав до Франції, де прожив більшу частину свого життя. Картини Шагала – містичні, загадкові і водночас такі рідні та провінційні. Він часто повторював тематики, витягнуті з єврейського життя та фольклору. У своїх картинах часто використовував квіткові символи та символи тварин. Тому вони такі казкові та легкі. 

У його творчості багато полотен й на біблейську тематику. «Я не бачив біблію, вона мені приснилася», казав художник. Ілюстрації Шагала до Біблії, які він створив з кінця 1920-х до середини 1970-х років, були названі «Біблейським посланням Марка Шагала» («Цар Давід», «Пісня Пісень», «Жовте розп'яття» (1943). В Ніцці навіть для виставки робіт цього циклу спеціально відкрили музей. 

Шагал розробляв декорації і костюми для балетів, виконав фрески для театру «Метрополітен-опера». 12 вітражних стекол Шагала, які символізують сімейства Ізраїлю, були показані в Парижі та Нью-Йорку. Після цього вони були встановлені в медичному центрі Хадасса в Ізраїлі. Ілюстрував Шагал безліч книг, включаючи «Мертві душі» нашого земляка М.В. Гоголя. Художник зазнав світової слави ще за життя. Унікальність його в тому, що кожен період творчості митця цікавий по-своєму, але всі роботи Шагала легко впізнавані. 

У 1973 році в Ніцці відкрито музей його робіт. В останні роки Марк Шагал вже не писав картин, повністю присвятивши себе літографіям. Займався монументальними видами мистецтва: мозаїкою, керамікою, скульптурою, вітражами. Зробив близько 1200 квадратних метрів вітражів для соборів Реймса, Меца, Цюріха, села Кент біля Лондона. Марк Шагал помер 28 березня 1985 році у прованському місті Сен-Поль-де-Ванс.

Немає коментарів:

Дописати коментар