Книжкова виставка «Великодні дива»

                            У відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського діє книжкова виставка «Великодні дива».

Релігійні вірування є невід’ємною складовою культурного спадку українського народу. З давніх-давен визначилися християнські ритуали богослужінь, обрядові традиції, їх таїнства. До головних, найшановніших загально християнських свят належить і Великдень. З давніх вірувань увійшла у великодні звичаї традиція фарбувати яйця. На книжковій виставці представлені видання, які розповідають про відродження та розвиток писанки, магію її символів, розмаїття барв та технологію виконання розпису. Це вишукане мистецтво, яке несе в собі таємниці минулого. 

Писанки – найвеличніший символ великодніх свят: «за своєю красою, виразністю вона не поступається найкоштовнішим мініатюрам, створеним іншими народами в будь-яку епоху» (Тетяна Яблонська).

Книга писанкарки Т. Коновал «Писанкова абетка» - це навчально-методичні нотатки з етнографії та історії писанкарства, де розкриті таємниці знакової системи орнаментики, способи творення писанки.

Кандидат історичних наук Віктор Ткаченко в статті «Прародичі українських писанок», систематизує значний масив матеріалу, пов’язаного з українським писанкарством.

У виданнях «Українська народна писанка» і «1464 взірці українських народних писанок» майстриня писанкарства Віра Манько намагається не тільки викласти метод писання писанок, але й якнайповніше представити об’єкт свого зацікавлення, для збереження автентичності народної писанки та передання свого уміння учням.

Мистецтво писанки як культурно-художній феномен, як стародавній звичай і прояв таланту народних митців здавна привертав увагу етнографів, фольклористів та мистецтвознавців. Кожен з регіонів України має свій вид орнаментики з характерними особливостями і за змістом, і за формою, і за кольоровою гаммою. За орнаментом української писанки можна виділити декілька стилістичних зон: Наддніпрянщину, Поділля, Полісся, Волинь, Прикарпаття, Карпати. Розвиток української патріотичної писанки можна поділити на такі етапи: писанки козацької доби, писанки УНР, писанки часів армії УПА, писанки Майдану, писанки російсько-української війни. Писанки використовують як обереги для захисників України із зображенням дубових листочків; дерева життя – на продовження поколінь і всього українського народу.

Представлена стаття «Творчі задуми Рустема Скібіна» з журналу «Українська культура» про кримськотатарського кераміста Рустема Скібіна, який ініціює нові виставки, майстер-класи, презентації з метою зберегти в умовах окупації рідної землі культуру і самоідентифікацію кримськотатарського народу.

    Ілюстративний матеріал до видання «Світ української писанки» взято із творчої спадщини Е. В. Біняшевського. Він складається із кольорових зарисовок писанок усіх регіонів України.

«Писанки Українських Карпат» О. Г. Соломченко – це ілюстроване монографічне дослідження писанкового розпису різних етнографічних регіонів Українських Карпат.

Книга «Полтавська писанка» розповідає про відродження та розвиток полтавської писанки, магію її символів та технологію традиційного виконання розпису.

Пропонуються альбоми заслуженого майстра народної творчості України Григорія Кисіля «Українська вишивка. Узори» і «Українська вишивка. Ікони, релігійні композиції». Автор подає схеми для вишивки в техніці «хрестик».

Традиція прикрашати на Великдень яйця є в кожній країні. Там, де немає розвинутої традиції писанкарства, все одно прикрашають яйця на Великдень різноманітними візерунками або просто фарбують в один колір.

Українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві. Оригінальний підхід задуму показує Леся Дичко, сучасний український композитор, в "Українських писанках". Назва твору відіграє роль не лише картинно-колористичного орієнтиру в барвистому звучанні. Ці мініатюри справді насичені розмаїтістю зображення, підкреслюють ідею візерунку. Леся Дичко глибоко проникає в магію писанок - адже художні розписи часто мали приховане символічне значення, а не лише естетичне походження.

             Колорит та орнаментику писанкового розпису широко використовують для створення й оздоблення сучасних тканин, килимів, гобеленів, гардин тощо.

Минають літа, а українська писанка не втрачає своєї популярності, наповнюється новими барвами нашого життя і стає цінним надбанням української національної культури.