«Зішестя Святого Духа» Михайла Врубеля

Кирилівська церква, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських у Києві – загадкова і унікальна споруда. 

Віртуальний тур музеєм "Кирилівська церква" https://my.matterport.com/show/?m=ekRQmewCeg4&fbclid=IwAR3BAb7zNa1Yjb40gi7vIr_TiAcc9Q_U1dCkLf2awWlAOLqAzDvju4z0p44

Тут можна побачити безцінні витвори мистецтва. Серед них: монументальну композицію Михайла Врубеля «Зішестя Святого Духа на апостолів» («П`ятидесятниця» або «Трійця») на склепінні центральної частини хорів церкви. 

Зішестя святого духа на апостолів, Кирилівська церква

Це один з найсильніших творів художника у храмі. Цю фреску він виконав у 1885 році, усього за три місяці, у живописній техніці, що імітує мозаїку.

Причому працював без підготовчих ескізів. Писав цю величезну картину відразу на стіні фарбами, без переробок. 

Пізніше митець зізнавався, що композиція «Зішестя Святого Духа на апостолів» наснилася йому після того, як він впродовж двох тижнів вивчав мозаїки і фрески Софійського собору. 

Розписи Кирилівської церкви стали вершиною творчості митця. Є припущення, що сюжет «Зішестя Святого Духа на апостолів» був обраний не випадково.

У 17 столітті Кирилівську церкву переосвятили на честь Святої Трійці. А от композиції з відповідною темою у храмі не було. Тому Михайло Врубель і звернувся до цього сюжету.

«Зішестя Святого Духа на апостолів», або «П’ятидесятниця», або «Трійця» - один з найкращих творів М. Врубеля у Кирилівській церкві 

Півколом зображено дванадцять апостолів. У центрі – постать Богородиці. 

У зображеннях апостолів художник з надзвичайною силою передав складність людських почуттів, створив галерею портретів з глибокою психологічною характеристикою. 

Святих він малював зі своїх сучасників. Обличчя Богородиці писав із фельдшерки Марії Єршової. 

                                                                                                                                                                   

Апостол Яків має риси обличчя Адріяна Прахова, Матвій – священика Петра Орловського, 
Іоанн – протоієрея Софійського собору Петра Лебединцева, 
Марк – археолога Віктора Гошкевича. 

  

В образі апостола Луки Врубель зобразив самого себе… 

У нижній частині композиції – погрудне зображення старця із супровідним написом «КОСМОС» (від дав. грец. κόσμος – всесвіт, людство), котрий уособлює непросвітлені християнством частини людства, до яких апостоли мають нести своє віровчення. 

Більш детально довідатися про те, як Михайло Врубель працював над композицією «Зішестя Святого Духа на апостолів», про історію Кирилівської церкви, про художника, життя і творчість якого тісно пов'язані з Україною і насамперед з Києвом, можна з наступних видань:

85.143(4=РОС)-8М 25Марголіна, Ірина Євгенівна.     Ангели Врубеля [Текст] / І. Є. Марголіна. - К. : Либідь, 2012. - 144 с. : іл. 

Книга відкриває для читача новий, незвичайний аспект творчості Михайла Врубеля «київського» періоду – ангельську тематику. 

Йдеться про підготовку та створення кирилівських ікон і монументальних композицій, а також ескізів до розписів собору Святого Володимира.

Подаються цікаві подробиці, пов’язані з перебуванням художника в Києві, інших містах України, колом його спілкування. 

Своєрідним історично-біографічним тлом оповіді про київські шедеври Врубеля є численні спогади сучасників, листи, світлини того часу.

Яскравий акцент книжки – репродукції творів генія модерну.

Примірник є у фонді  відділу мистецтв.

86.372(4УКР)-6

М 25

Марголіна, Ірина Євгенівна.    Київська обитель Святого Кирила [Текст] / І. Є. Марголіна, В. І. Ульяновський. - К. : Либідь, 2005. - 352 с. 

У виданні представлено докладну історію Кирилівської обителі. Пропонуються нові гіпотези щодо часу та обставин заснування храму, його архітектурних особливостей та системи фрескового розпису; на основі архівних документів детально змальовують духовне та побутове життя монастиря. 

Показано роль меценатів у розвитку монастиря. Висвітлено історію реставрацій та відкриття старовинних фресок. 

Окрему увагу приділено іконам та стінописним роботам Михайла Врубеля.

Примірник є у фонді  відділу абонемента.

75
М25
Марголіна, Ірина Євгенівна.
    Оповиті серпанком забуття. Живопис українських художників у Кирилівській церкві [Текст] / І. Є. Марголіна. - К. : Либідь, 2016. - 144 с. : іл. 

Ця книга про давню і таємничу, а водночас близьку й досяжну Кирилівську церкву – храм-фортецю XII ст. Ця книга про загадки Дорогожичів. За переказами, саме тут мешкав Змій Горинич, тут джерела української історії й культури. Книга містить нові матеріали, документи, факти, цікаві гіпотези щодо творчості у цьому храмі митців, доробок яких досі залишався в тіні шедеврів Михайла Врубеля. Видання багато ілюстроване. Для широкого читацького загалу.

Примірники є у фонді  відділів мистецтв та  абонемента.

Авторка цих видань: Марголіна Ірина Євгенівна – кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, більше 30 років працювала в Національному заповіднику “Софія Київська”.

Історик-медієвіст і культуролог, автор чотирьох монографій, понад 200 наукових і науково-популярних статей, І. Марголіна є відомою дослідницею унікальної пам’ятки ХІІ ст. – київської Кирилівської церкви. 

Завдяки дослідженням авторки в науковий обіг введено багато нових даних, що стосуються будівництва, атрибуції давнього живопису Кирилівського храму, символіки кирилівських творів М. Врубеля тощо.