Книжкова виставка «Дмитро Гнатюк – голос один із тисячі тисяч»

У відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Петровича Котляревського до 100-річчя від дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка (1925–2016), українського співака, режисера, педагога, Героя України діє книжкова виставка «Дмитро Гнатюк – голос один із тисячі тисяч».

Дмитро Гнатюк – український оперний та концертно-камерний співак (баритон) і режисер. Відомий також як інтерпретатор народних пісень і творів українських композиторів. Знімався в кіно. Гастролював у багатьох країнах світу, зокрема в Польщі, Ісландії, Данії, Австрії, Індії, США, Канаді та інших. Записав на грамплатівки чимало народних пісень, романсів та арій з опер українських і зарубіжних композиторів.

Дмитро Михайлович Гнатюк народився 28 березня 1925 року в буковинському селі Мамаївці. Його природне обдарування – чарівний дзвінкий голос – виявилося в пору раннього дитинства, коли він співав у церковному хорі.

Свій творчий шлях Дмитро Михайлович розпочав восени 1945 року на сцені Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.

У 1946 році Дмитро Гнатюк став студентом Київської державної консерваторії, де навчався у класі Івана Сергійовича Паторжинського. Вже через два роки талановитого юнака запросили до Київського державного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, де він зіграв роль Миколи у «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка. По закінченні консерваторії, здобувши фах оперного і камерного співака, Дмитро Гнатюк продовжив свою творчу діяльність у Національній опері.

У 1975 році він закінчив Державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого за фахом «музичний режисер». З 1988 року Дмитро Гнатюк обіймає посаду головного режисера Національної опери. Він здійснив постановку більш ніж 20-ти спектаклів.

Ще одним проявом багатогранної  талановитої особистості Дмитра Гнатюка є його педагогічна діяльність. За час викладання в Національній музичній академії за спеціальністю «Оперна підготовка» він зумів виховати багатьох високопрофесійних співаків, передавши їм знання та безцінні навички.

Сценічний репертуар Дмитра Гнатюка становить понад 40 складних головних ролей, серед них – Остап («Тарас Бульба»), Еней («Енеїда»), Фігаро («Севільський цирульник») та інші.

Концертний репертуар Дмитра Гнатюка вже став класикою української культури. У ньому сотні творів відомих композиторів – С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, Д. Січинського, Дж. Верді, Дж. Россіні, Ф. Шуберта та інших.

Пік кар’єри Гнатюка-співака прийшовся на 60-ті роки. Він увійшов в історію як один з найвидатніших виконавців української пісні. Такі легендарні сьогодні твори, як "Два кольори", "Києве мій", "Черемшина" в 60-ті зазвучали вперше саме його голосом. Особливе місце в його творчості посідала пісня "Два кольори", яку написав у 1964 році композитор Олександр Білаш на слова поета Дмитра Павличка. 

Ще одна важлива пісня в репертуарі артиста – "Як тебе не любити, Києве мій!". Цей твір композитор Ігор Шамо написав на слова поета Дмитра Луценка в 1962 році. Пісня є офіційним гімном Києва з 2014 року. В 1982-му Дмитро Гнатюк виконав її на великому концерті з приводу 1500-ліття Києва в супроводі дитячого хору.

Дмитро Гнатюк об’їздив увесь світ, виступав на найвідоміших сценах США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Франції та Англії.

У творчому житті Дмитра Гнатюка особливу роль відігравало образотворче мистецтво. Багато років артист колекціонував твори класиків українського живопису – Казимира Малевича, Івана Труша, Адальберта Ерделі, Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Костянтина Крижицького, Олекси Новаківського та інших. Дмитро Гнатюк зібрав унікальну приватну колекцію класиків-живописців кінця ХІХ і початку ХХ століть. Картини він реставрував, зберігав і повертав із-за кордону на рідну землю.

Дмитро Михайлович дуже любив твори Тараса Шевченка й зібрав невелику колекцію книжок "Кобзаря", виданих у різний час. Наприклад, "Кобзар" із дарчим підписом письменника Олеся Гончара.

У 2004 року Дмитро Гнатюк брав участь у Помаранчевій революції, виступав з народними піснями на сцені Майдану Незалежності. У 2013 році підтримав Революцію Гідності. Дружина Дмитра Гнатюка, Галина Гнатюк, була видатною мовознавицею, докторкою філологічних наук і зробила вагомий внесок у розвиток сучасної української мови.

У 1978 році український художник Олександр Михайлович Лопухов намалював портрет Дмитра Гнатюка.

22 квітня 2015 року на Кіцманщині, у рідному селі співака Мамаївцях, відкрито пам’ятник-погруддя Дмитру Гнатюку. Автор видатний український скульптор Валентин Зноба.

28 березня 2017 року на Байковому кладовищі встановили пам'ятник Дмитру Михайловичу Гнатюку. Цей бюст із гіпсу наприкінці 1950-х років виготовив український майстер Михайло Лисенко. 

Протягом усього свого творчого шляху Дмитро Гнатюк, як актор і режисер, послідовно обстоював традиції українського музичного театру, сприяючи своїм мистецтвом його розвитку, зокрема й у сфері оперного виконавства. Він вважав завданням державного, національного значення збагачувати репертуар оперного театру творами українських композиторів.

Найхарактерніша особливість мистецької індивідуальності Дмитра Гнатюка – багатогранність. Він один з кращих українських оперних акторів, камерний співак, виконавець українських народних пісень, обдарований музичний режисер, знавець живопису і театру.