Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним. Особливо вражаючі сторінки, де смертельним шрифтом вкарбовано слова: голод, голодомор.
Трагічна пам'ять про Голодомор – то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо себе далеко не такими, якими б хотіли бачити. Але мусимо подивитися в цей колодязь чесно, нічого не приховувати, аби очистити власні душі від скверни, самовисповідатись і покаятись, аби не повторилося найстрашніше за всю історію України. Штучне, насильницьке винищення людей.
Як нагадування та засторога нащадкам жертвам голодоморів зведено пам'ятники, присвячено музику, створено художні полотна, знято фільми. Про мистецькі твори до теми – книжкова виставка для широкого загалу «Імена їх ти, Господи, знаєш…». Вона покликана вшанувати світлу пам'ять безвинно замучених голодом людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар