Для мистецтва України художня спадщина Катерини Білокур є унікальною. Її твори увійшли до золотого фонду як української, так і світової культури.
Народному мистецтву притаманне вільне поводження з простором, коли художник нехтує законами перспективи перекриванням одного об’єкта іншим, ракурсами та іншими оптичними законами заради відтворюваних предметів, цінність яких для нього значно важливіша законів правдоподібності. Від подібного розуміння простору можна провести паралелі до композицій Катерини Білокур. Так, у "Жоржинах", що вважається фантастичним пейзажем, квіти, які ростуть під деревами, зібрані в букети і гарними пухнастими кулями "зависають" у просторі, зорово не перекриваючі один одного.
Однак враження реальності досягається тим, що самі жоржини, красольки, лілеї, рожі подані в букетах дуже природно – в поворотах, легких нахилах, з дотриманням світлотіні, збережено масштабне співвідношення між квітами і стовбурами дерев. Відчувається гармонія між реальністю й фантазією.
Що ж викликає захоплення в картинах Катерини Білокур?
Талант взагалі важко уявити слухняним копіїстом, він завжди митець. І це відображається якраз у тому, що ілюзорність її полотен вельми відносна.
Катерина Білокур дуже цінувала натуру, щоб так беззастережно відмовитись від неї заради подібного самовираження, від якого, одначе, вона теж не відмовляється. Гармонія дійсного зустрічається з уявним, коли реальний світ невловимо змінюється і стає на межі з реальним, казковим світом одухотвореної природи.
З шаною до народної художниці у відділі мистецтв розгорнуто книжкову виставку під назвою «Зачарована квітами» (до 125-річчя Катерини Білокур).
Немає коментарів:
Дописати коментар