У відділі мистецтв діє книжкова виставка «Таємниця мандрівного кобзаря»: до 130-річчя від дня народження Петра Івановича Гузя (1895-1959).
Народився П. І. Гузь в 1895 році у селі Лютенька Гадяцького повіту Полтавської губернії. У трирічному віці майбутній кобзар захворів на золотуху і майже повністю осліп.
З п’ятнадцяти років він навчався у відомого сорочинського кобзаря Михайла Кравченка.
Під час визвольної боротьби українського народу за свою незалежність (1917-1922) Петро Гузь був у складі повстанського загону під керівництвом місцевого отамана Леонтія Христового, про якого створив і виконував думу «Про Лютеньку та Христового». У виконанні кобзаря звучали думи: «Втеча трьох братів з Азова», «Про трьох братів Самарських», «Олексій Попович» (старовинна козацька дума) та інші.
Під час гітлерівської окупації Полтавщини перебував у Лютенському партизанському загоні.
Петро Гузь був учасником Першої республіканської наради кобзарів та лірників у 1939 році, під час якої були записані на фонограф пісні у його виконанні.
З 1940 року виступав у Етнографічному ансамблі кобзарів і лірників при Київській філармонії.
Разом із миргородськими і полтавськими кобзарями Петро Гузь мандрував Україною. Його виступи мали великий успіх, чому сприяли багатий репертуар, майстерна гра і артистичне виконання. Співав він «веселеньким приказом» – своєрідною співомовкою, умів наголосити на важливих місцях виразною мімікою, характерними жестами і доречними вигуками. Особливо вдавалися йому сатиричні й гумористичні твори. Власні пісні Петро Гузь складав уголос під звуки бандури, диктуючи текст комусь із зрячих письменних друзів.
У репертуарі Петра Гузя були українські народні пісні та думи.
Улюбленими піснями кобзаря були народні пісні на слова Тараса Шевченка: «Думи мої, думи мої…», «Зоре моя вечірняя» тощо, а також народні пісні про Шевченка: «Зійшов місяць», «На спомин Т. Г. Шевченка», «На високій дуже кручі».
Кобзар володів досконало технікою гри на бандурі.
Петро Гузь — Про Саву Чалого та Гната Голого (фрагмент)
Єгор Мовчан та Петро Гузь — Максим-козак Залізняк
Гузь Петро Іванович грає танець " Гопак", який вивчив від панотця кобзаря Михайла Кравченка
Гузь Петро Іванович грає танець " Гречаники", який вивчив від панотця, кобзаря Михайла Кравченка











 
Немає коментарів:
Дописати коментар