Працівники відділу мистецтв цінують все прекрасне, зокрема оригінальну архітектуру, тому підготували виставку-портрет до ювілею Владислава Городецького.
Будівлі Городецького – це виклик довкіллю, до того ж не у формі заперечення або протистояння, а як запитання. Такі архітектурні генії мають фантазію, що ніби зосереджує на плинності часу уявлення тих, хто споглядає їхні творіння. В історичному центрі Києва такими є будівлі Городецького (Національний художній музей України, Будинок з химерами, Костел святого Миколая).
За способом мислення його творчість – це романтизм. Кожна його споруда – це особливий світ, який впускає глядача до не побутового виміру світу, оскільки розкодовує пам’ять про різні епохи та стилі.
Якщо подивитися на будівлю Національного художнього музею, – це акцентований фасад, орієнтований на споглядання з Європейської площі, має парні скульптури левів. З боку вулиці ми бачимо напружену горизонталь: ці леви та довгі парадні сходи ніби витягують будинок, в якому використано доричний ордер, з ями, з безодні, куди сповзає основна його маса.
У Городецького усі будівлі надзвичайно конструктивні, але скульптура розігрує новий сюжет. Його архітектура – це фантазування на теми архітектурних стилів, часу, що минув, проте утверджується знову через активне нагадування.
Тому споруди Владислава Городецького не просто дублюють якісь стилі – в них є певна примарність.
Немає коментарів:
Дописати коментар