пʼятниця, 3 січня 2020 р.

Ювіляри січня зі світу музики

«Без музики життя було б помилкою»
 Ф. Ніцше 
В переліку ювілярів 2020 року – багато музикантів зі світовими іменами, внесок яких у розвиток національної та світової музики важко переоцінити. На книжковій виставці-портреті «Ювіляри січня зі світу музики» представлено літературу з фондів бібліотеки про життя і творчість видатних музичних діячів, які народилися в перший місяць зими. 

3 січня виповнюється 125 років від дня народження композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча Бориса Миколайовича Лятошинського (1895-1968). Він написав багато талановитих творів у різних жанрах: дві опери, п'ять симфоній, чотири симфонічні поеми, три увертюри, чотири оркестрові сюїти, фортепіанний концерт, велику кількість камерних творів, дві кантати, музику до театральних постановок і кінофільмів. Його твори складають золотий запас українського мистецтва. 
Б.М. Лятошинський був відомий і як прекрасний піаніст та диригент, багато часу приділяв громадській роботі та педагогічній діяльності. Серед учнів Бориса Лятошинського – відомі українські композитори: Леонід Грабовський, Леся Дичко, Іван Карабиць, Микола Полоз, Валерій Польовий, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Ігор Шамо, Георгій Мірецький. 




5 січня 2020 року виповнюється 140 років від дня народження Василя Миколайовича Верховинця (справж. – Костів), (1880-1938). Життя цього українського композитора, диригента, хореографа, співака, фольклориста, етнографа, педагога, музичного і громадського діяча було пов’язане з Полтавою. Саме тут він у 1930 році створив «Жінхоранс» – жіночий колектив театралізованого співу, про який П.П. Вірський писав: «Здобутки створеного ним вокально-хореографічного ансамблю „Жінхоранс“ – це наша класика, це яскрава сторінка в історії української хореографії. Кращі традиції „Жінхорансу“ свято шанують усі танцювальні колективи України»

Завдяки Василю Миколайовичу український народний танець опинився на міжнародній арені. Великі досягнення Верховинця у справі хореографії. Для комічної опери Лисенка «Енеїда», прем’єра якої відбулася 23 листопада 1910 року, він поставив веснянки карфагенянок і гопак на Олімпі. 
Він був постановником танцю молоді біля корчми для драми І. Франка «Украдене щастя», яку вперше зіграли 7 березня 1912 р. 


Василь Верховинець досліджував українські народні танці, проводив етнографічні дослідження, записував традиційні танці та танцювальні кроки в українських селах. Ним записані танці «Роман» і «Гопак», «Василиха», «Шевчик», «Рибка». Також він записав українське весілля. Верховинець – автор наукових праць: «Українське весілля» (1912 р.), «Українські танці» (1913 р.). А книга Василя Миколайовича «Теорія українського народного танцю» (1919) стала першим в Україні ґрунтовним дослідженням характеру і принципу побудови української народної хореографії. Її 5 разів перевидавали. 
Методологію роботи з дітьми він виклав у збірці дитячих ігор з піснями «Весняночка» (1923 р.).
12 січня виповнюється 140-років від дня народження українського композитора, диригента, піаніста, педагога, культурно-громадського діяча Василя Васильовича Безкоровайного, який після Другої світової війни емігрував за кордон і проживав у США. Тривалий час в Україні про нього не знали навіть музиканти-професіонали. 
Василь Безкоровайний все життя присвятив музиці: створив багато творів, був організатором осередків музичної культури – навчальних закладів, хорів, оркестрів, виступав як диригент, як піаніст-соліст та акомпаніатор, займався педагогічною діяльністю, організацією концертів. 




До видатних композиторів сучасності відноситься ще один ювіляр січня – Іван Федорович Карабиць (17 січня 1945, Ялта, Донецька область – 20 січня 2002), якому у 2020 році виповнилося б 75 років. Його творча діяльність була багатогранною і різноманітною.
Івана Карабиця знали як самобутнього композитора, талановитого диригента, а ще чудового педагога і видатного музично-громадського діяча, який був одним з фундаторів Українського фонду культури. У 1990 р. він став автором ідеї та постійним директором і художнім керівником Міжнародного музичного фестивалю «Київ Мюзик Фест».
І.Ф. Карабиць – народний артист України (1991), заслужений діяч мистецтв України (1974), професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (1998), член правління Національної спілки композиторів України, член правління Українського фонду культури і Національної комісії з питань культури при ЮНЕСКО. 
У творчому доробку Івана Федоровича – симфонічні, кантатно-ораторіальні, інструментальні твори, концерти для оркестру, фортепіано з оркестром, вокальні цикли, естрадні пісні, музика до художніх та анімаційних фільмів, театральних вистав.

У січні виповнюється 120 років від дня народження видатного композитора Ісаака Осиповича Дунаєвського, творчість якого тісно пов'язана із Полтавщиною. Він народився у Лохвиці, де сьогодні є вулиця на честь Дунаєвського, збереглися музична школа та будинок на вулиці Гоголя, в якому народився композитор 30 січня 1900 року. 
Музика, яку він писав, поза часом. Його називають одним із творців радянської оперети (створив 12 творів у цьому жанрі). Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938), «Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950).

Немає коментарів:

Опублікувати коментар