вівторок, 4 серпня 2026 р.

Книжково-журнальна виставка «Фотографія – мистецтво однієї миті»

    Здатність зупинити час, упіймати мить, яка більше ніколи не повториться, зафіксувати щиру емоцію, зберегти для нащадків обличчя епохи та змінити перебіг історії – саме це перетворює звичайний знімок на витвір мистецтва. 
Щороку, 19 серпня світ відзначає Всесвітній день фотографії – дату, яка об’єднує професійних майстрів, аматорів та всіх, хто захоплений магією кадру. Вона нагадує про силу світлопису, який не просто дублює реальність, а відшукує в ній приховані сенси.
    З цієї нагоди у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського підготовлено книжково-журнальну виставку «Фотографія – мистецтво однієї миті». Експозиція пропонує читачам занурення у дивовижний світ візуальної культури, де сучасність і минуле України ведуть безперервний, пронизливий діалог.


Сьогодні в нашій державі це мистецтво набуло особливого, сакрального значення. Воно стало документом правди, зброєю в інформаційній війні та літописом боротьби, болю й незламності. На полицях представлено світлини сучасних українських фотокореспондентів, які фіксують історичні зсуви, обличчя наших героїв, трагедію руйнувань та неймовірну силу людського духу. Ці кадри вже назавжди закарбувалися в пам'яті світу.
Особливе місце в експозиції посідає фотодокументальна книга «Історії незламного народу» (Видавничий дім «АртЕк»). Її автор – український фотограф, член Національної спілки журналістів України та молодший сержант Служби зв'язків з громадськістю Сил територіальної оборони Збройних Сил України Олег Пальчик. 

Ця праця надійшла до відділу мистецтв у межах державної програми з поповнення бібліотечних фондів за підтримки Українського інституту книги. Видання побудоване як масштабна художньо-документальна панорама сучасного українського спротиву. Воно поєднує глибокі текстові нариси-інтерв'ю та пронизливі репортажні світлини людей, які змінили звичне цивільне життя: стали до зброї, долучилися до масштабного волонтерского руху чи очолили культурний опір. Кожен розворот – це окрема доля та особиста історія мужності. Автор як військовий кореспондент, безпосередній учасник і очевидець подій тонко фіксує не лише хронологію війни, а й стійкість українського характеру, єдність нації на фронті й у тилу, а також спільні мрії про майбутнє після перемоги. Ця хроніка продовжує традиції української воєнної документалістики.
 
У цьому ж контексті тему розкривають інші книги:


Альбом «Донбас, край пекла та любові» Сергія Коровайного, опублікований Українською асоціацією професійних фотографів у межах ініціативи FotoEvidence Ukraine. Це особиста розповідь автора про дім, якого більше немає, про ландшафти та людей, які тримають у собі любов і втрату, а також про Донеччину й Луганщину, за які варто боротися;


Альбом «Тут зводять будинки з попелу» Єлизавети Букрєєвої (випущений у 2025 році), присвячений повсякденному життю цивільних людей на прифронтових і деокупованих територіях України;

Фотокнига «Хроніки війни: Україна 2014-2025» від FotoEvidence Ukraine. Збірник містить понад 360 кадрів та десятки свідчень, зафіксованих українськими документалістами й фотожурналістами від Революції Гідності до щоденних реалій повномасштабної війни, і є важливим історичним джерелом про десятирічну боротьбу за свободу.


Воєнну хроніку на виставці доповнює блок міської фотографії, що відображає архітектурну тематику. У цій частині експозиції зібрано ілюстровані каталоги й альбоми, що зафіксували архітектурні шедеври, затишні вулички та ритм мегаполісів у різні часи.


Яскравим прикладом такої фіксації є альбом-каталог В. О. Літевчука «Луцьк у старовинній листівці, гравюрі та фотографії», а також репринтне видання 1934 року «Ostrog : альбом» (перевидане у 2020 році) з архівними репортажними знімками пам'яток Острожчини першої половини ХХ століття. Цю мандрівку доповнюють праця Олександра Харвата та Володимира Дрозюка «Моя маленька Батьківщина. Здолбунівський край» і книга упорядкування М. Козленка «Вікі любить пам'ятки – 2013», які наочно демонструють зодчу спадщину українського ландшафту.





Глибокий екскурс у минуле доводить, що майстерність сучасних авторів має міцне національне підґрунтя. Історію нашого спротиву детально висвітлено у статті В. Гуменюка «Мистецтво фотографії в УПА. Світлини, народжені в бункерах».


Про еволюцію візуальних сенсів розповідає аналітична праця О. Ляпіна «Українська фотографія в дзеркалі часу», а витоки ремесла розкриває робота Г. Казакевича «Місто світла й тіні: рання історія київської фотографії, 1850-1920 роки».



Справжньою окрасою цього блоку є рідкісні краєзнавчі дослідження: 


Двотомний фотоальбом «Українська ідентичність, писана світлом. Полтавщина другої половини XIX - початку XX століття» (упорядник Євгеній Аничин). Матеріал містить близько 500 історичних знімків 1850-1917 років, які створили кращі місцеві майстри. Цей візуальний літопис детально відображає архітектуру, традиційне вбрання, побут, а також культурне й суспільне життя Полтавщини минулої епохи;


Книга «Глина в українській культурі» (Євгеній Аничин, Артур Ароян, Інна Гуржій), яка вийшла у серії «Історія полтавської фотографії». Вона проілюстрована рідкісними кадрами нашого краю з приватних колекцій і музейних фондів.

Історичну лінію виставки доповнюють художня та артфотографія, а також авторські проєкти, що відображають красу нашої землі. Естетичне задоволення відвідувачам подарують альбом «Україна неповторна», лірична книга Костянтина Бобрищева «Благословенна будь. Фотопоема про Україну», збірник «Українська світлина: професіонали і аматори» (упорядник В. Саквук) та художня добірка Андрія Дзюби «Асоціації».






На шанувальників сміливих візуальних експериментів чекають:


Книга масштабного проєкту «Теура. Софія Яблонська» (з передмовою Оксани Забужко). Матеріал поєднує альбом знімків та прозу видатної української мандрівниці й кінодокументалістки (1907-1971). 


Монографія Надії Бернар-Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти апарату» (видання Музею Харківської школи фотографії). Дослідження засноване на науковій роботі в межах мистецтвознавчої програми Університету Сорбонна в Парижі. Протягом більш ніж пів століття - від радянського андеграунду до подій новітньої історії – харківська фотографія визначається іронією, критичним поглядом та колективною дією. 

Завершують цю палітру каталог «Портрет як дзеркало душі» – фотовидання Полтавської обласної організації Національної спілки фотохудожників України та ювілейний збірник Віктора Матосова «Світ навколо нас».


Експозиція стане джерелом ідей та натхнення, як для професіоналів так і для шанувальників аматорського фото.







Немає коментарів:

Дописати коментар