«Кожна країна народжує художників, які назавжди вбирають у себе сонячне світло своєї батьківщини, її пейзажі, форми і кольори її довкілля... Взаємодія усіх цих факторів визначає специфіку «національного мистецтва...»
Жан-Клод Маркаде «Простір, колір, гіперболізм: характерні риси українського авангарду»
Казимир Малевич належить до числа художників, які користуються найбільшою популярністю у дослідників українського мистецтва другої половини XX століття.
Малевич народився 23 лютого 1879 року в Україні і наприкінці життя мав змогу сюди повернутися. Вже як визначний майстер, він викладав у Київському художньому інституті.
Жан-Клод Маркаде, викладач Паризького університету, у статті "К. С. Малевич: Від Чорного чотирикутника (1913) до Білого на білому (1917), від екліпси об'єктів до визволення простору" («Сучасність», 1984, № 10) аналізує творчість Казимира Малевича.
Валентина Маркаде у статті «Селянська тематика в творчості Казимира Севериновича Малевича» («Сучасність», 1979, №2) аналізує еволюцію образу селянина від ранніх імпресіоністичних робіт до пост-супрематичного «другого селянського циклу». Вона підкреслює глибокий зв'язок творчості художника з українським контекстом, розглядаючи селянську тему як метафору буття, космосу та трагедії, а не просто побутовий жанр.
Книга "Лицар, дама, авангард. Розмова Валентини Клименко з Жаном-Клодом Маркаде" –це видання, що представляє собою інтерв'ю з видатним французьким істориком мистецтва. Розмова, яку веде українська журналістка та дослідниця Валентина Клименко, розкриває перед читачем багатогранний світ європейського мистецтва ХХ століття через призму особистого досвіду та наукової експертизи Маркаде.
Видання охоплює широкий спектр тем, починаючи від дитинства Маркаде у Франції та його студентських років, які припали на бурхливі події 1968 року, і до його ґрунтовних досліджень українського мистецького авангарду, зокрема творчості Казимира Малевича.
Наприкінці 2015 року мистецький світ облетіла новина – в Києві віднайдені нові тексти Казимира Малевича та документи, що стосуються його викладання в Київському Художньому Інституті в 1929-1930 роках. Понад 70 машинописних та кілька рукописних аркушів майже 90 років зберігалися в архіві мистця Мар’яна Кропивницького, викладача й асистента Дослідчого Кабінету.
Матеріали з архіву Кропивницького, мистецькі твори Казимира Малевича з його персональної виставки 1930 року, листи з Києва і до київських адресатів, статті Малевича в «Новій ґенерації», «Альманаху-авангард» та інші документи, пов’язані з київськими проектами мистця, увійшли до книжки "Казимир Малевич. Київський період 1928-1930" – всього 360 сторінок про київський період Казимира Малевича. Упорядниця книги і авторка вступної статті – Тетяна Філевська.
На обкладинці книги використано фрагмент ескізу Казимира Малевича проекту кольорового вирішення настінного розпису конференц-зали Всеукраїнської академії наук. Оригінальний ескіз зберігається в Національному художньому музеї України (НХМУ). Проєкт створено під час роботи Малевича у Київському художньому інституті (1928-1930 рр.), що відображає його спроби адаптувати супрематизм до архітектури.
У виданні «Авангард. Українські художники першої третини XX століття» відомого мистецтвознавця Дмитра Горбачова всебічно репрезентовано розвиток авангардного мистецтва в Україні. У ньому подано репродукції понад 300 творів українських майстрів-авангардистів, що нині зберігаються в музеях і приватних зібраннях багатьох країн світу. На обкладинці картина Казимира Малевича «Три постаті в полі» (також зустрічається під назвою «Три фігури») була створена у 1928-1930 роках. Вона є яскравим прикладом пізнього періоду творчості митця, коли він повернувся від чистого супрематизму до фігуративного живопису, поєднуючи його з елементами народної творчості.
"Український авангард 1910-1930 років» – це знакове видання, упорядковане Дмитром Горбачовим у видавництві «Мистецтво». Альбом містить репродукції творів кубістів, футуристів та конструктивістів. Це видання стало знаковим для повернення імені Казимира Малевича в контекст української культури.
У книзі Дмитра Горбачова "Лицарі голодного ренесансу" йдеться про витоки і формування українського художнього авангарду. Одна з статей в книзі присвячена Казимиру Малевичу "Згадували Україну. Він та я були українцями".
У книзі “Арт-візіонери” від Марка Гетлейна та Аннабель Говард автори досліджують різні мистецькі школи та напрямки, що з’явилися у XX столітті. Вони описують кубізм, експресіонізм, футуризм, супрематизм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, поп-арт, абстрактний експресіонізм, мінімалізм та багато інших. Кожен напрямок має свої унікальні риси та внесок у мистецтво.
В альбомі Національного художнього музею України "Український модернізм 1910-1930" розміщені таких яскравих постатей, таких як Олександр Архипенко, Казимир Малевич, Михайло Бойчук та інших.
Книга «Авангардне мистецтво в Україні, 1910-1930: пам'ять, за яку варто боротися» авторства Мирослава Шкандрія – це не просто науково-дослідницький твір, а справжній портал у минуле, котрий відкриває завісу над забутими сторінками українського авангарду.
Цією книжкою Мирослав Шкандрій повертає українським авангардистам українське обличчя, викрадене колоніальним минулим. Тут Україна постає мультинаціональною країною з багатою культурою. Автор досліджує життя і творчість митців 20-30-х років ХХ століття, зокрема Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Івана Кавалерідзе та інших.
Стаття Олени Соломарської «Малевич і Україна» (опублікована у збірнику «Мистецтвознавство’06») розглядає глибокий зв'язок Казимира Малевича з українським контекстом, його етнічне походження та вплив українського середовища на формування авангардного світогляду. Дослідження підкреслює київські витоки художника та його самоідентифікацію, аналізуючи вплив українського народного мистецтва на супрематизм. Стаття висвітлює роль Малевича у розвитку українського мистецтва 1920-х років та його викладацьку діяльність у Київському художньому інституті.
Книга Тетяни Кара-Васильєвої «Казимир Малевич та вишивка авангарду» (видавництво «Мистецтво», 2025) досліджує зв'язок між українським народним мистецтвом і творчістю засновника супрематизму. Монографія розкриває, як елементи української вишивки вплинули на геометричні форми у роботах Малевича. Книга розповідає про унікальну співпрацю провідних митців авангарду – Казимира Малевича, Олександри Екстер, Любові Попової, Ніни Генке-Меллер – із народними майстрами Ганною Собачко-Шостак, Василем Довгошиєю та Євменом Пшеченком. Вони співпрацювали у кустарних артілях, організованих у маєтках Анастасії Семиградової у Скопцях (нині село Веселинівка на Київщині) та Наталії Давидової у Вербівці (нині – Черкащина). Книга містить перший в українському мистецтвознавстві аналіз стилістики вишивки авангарду.
Мистецтвознавець Ганна Владимирська у книзі "Мистецтво розуміти мистецтво" охоплює період від останньої третини XIX століття, до початку XX століття. Один з розділів, "Таємниця чорного квадрата Малевича", присвячений найбільш дискусійній картині у світі.
«Kasimir Malewitsch: Leben und Werk» – це ілюстрований мистецький путівник авторства Жанно Сіммен (Jeannot Simmen) та Колья Кольхофф (Kolja Kohlhoff), що входить до серії Minikunstführer (або «Art in Focus») видавництва Könemann.
Книга містить близько 82 кольорових та 59 чорно-білих репродукцій, що супроводжуються детальними описами. Видання охоплює ключові етапи кар'єри художника: від юності та раннього імпресіонізму до неопримітивізму, створення «Чорного квадрата», розвитку супрематизму та останніх років життя. Автори розглядають політичний контекст та радикальні візуальні інновації Малевича, які зробили його одним із найвпливовіших авангардистів XX століття.
Книга Олександра Найдена "Міф. Фольклор. Образ" містить розділи "Ритмоорнаментальна філософія буття в теоретичних працях та живописних творах Казимира Малевича" і "Як наше покоління розуміє Малевича".
"Кохання супрематиста. Жінки у житті Казимира Малевича" - це науково-популярна праця історика Ігоря Коляди, опублікована у 2018 році. Твір досліджує особисте життя Казимира Малевича, фокусуючись на ролі жінок у його долі та творчому становленні.
Робота була представлена як журнальна публікація у виданні «Історія в рідній школі» (2018, №5) та згодом увійшла до біографічного циклу автора.
Варто зазначити, що навколо біографічних досліджень Коляди про Малевича (зокрема книги у видавництві «Фоліо») виникали дискусії щодо автентичності та звинувачення у плагіаті з боку мистецтвознавиці Тетяни Філевської.
Творчості геніального художника присвячена книжкова виставка-персоналія «Малевич.UA: Геній світового масштабу», яку підготувала провідна бібліотекарка відділу мистецтв Тетяна Волошка.
Немає коментарів:
Дописати коментар