четвер, 20 травня 2021 р.

Символ німецького Відродження

Творчість Альбрехта Дюрера – одна із вершин мистецтва Відродження. Тому цю пору в Німеччині часто називають епохою Дюрера, бо творчість майстра не тільки стала його початком, а й визначила основні напрямки розвитку мистецтва шляхом втілення ідеалів гуманізму та утвердження життєвої достовірності в зображенні людини та того, що її оточує. Він перший серед художників північних країн звернувся до наукових основ мистецтва, прагнув оволодіти його законами. 


Народився Альбрехт Дюрер 21 травня 1471 року в Нюрнберзі у сім'ї золотих і срібних справ майстра. Тут, у великому  центрі німецької науки і мистецтва, пройшло дитинство та роки навчання Альбрехта, як, втім, і все життя великого Маестро.
У майстерні батька рано познайомився з основами ювелірної справи, потім у місцевого художника Міхаеля Вольгемута вчився живопису. Декілька років жив життям мандрівного підмайстра; двічі їздив в Італію, а пізніше в Нідерланди. Після першої поїздки в Італію відкрив свою майстерню в Нюрнберзі. З другої поїздки повернувся вже визнаним Європою майстром, отримав численні замовлення від імператора, знаті та церкви. 
Вів життя інтелектуала, був знайомий з видатними гуманістами, вченими, поетами. Глибоко переживав драму Реформації та лиха Селянських воєн, але ніколи не припиняв зосередженої творчої праці. 
Серед майстрів ХVI століття Альбрехт Дюрер виділяється не тільки високою обдарованістю, але й широтою інтересів та різнобічністю знань. Він не обмежувався різними видами образотворчого мистецтва. Особливо в останній період життя все більше уваги приділяв теоретичним роботам. У коло його інтересів входили такі проблеми: принципи лінійної перспективи, пропорції людського тіла. 
Він захоплювався геометрією, побудовою шрифтів та орнаментів, висунув нові ідеї в області фортифікації та планування міст, малював карти зоряного неба й астрономічні прилади. Результати своїх теоретичних розвідок він виклав у трьох трактатах – «Про геометрію і перспективу», «Про будівництво фортець», «Про пропорції людської фігури». 
Спадщина майстра величезна й багатогранна, вивченню якої присвячена велика кількість літератури багатьма мовами світу. 

Для вивчення життя й напрацювань Альбрехта Дюрера відділ мистецтв може запропонувати таку літературу:

85.143(0)-8
Б 20

Балазанова, Оксана Евгеньевна.
    10 гениев живописи [Текст] / О. Е. Балазанова. - Х. : Фолио, 2005. - 383 с. + 8 л. ил. - (10 гениев).

85.143(4=НІМ)-8
Б 265

Бартрум, Джулия.
    Дюрер [Текст] : пер. с англ. / Дж. Бартрум. - М. : Ниола-пресс, 2010. - 96 с. - (Из собрания Британского музея). 

75И
Д 97

Дюрер, Альбрехт.
    Альбом репродукций [Текст] / А. Дюрер. - М. : Советский художник, 1964. - 19 с. : ил. - (Мастера мирового искусства).

76
Д 97

     Альбрехт Дюрер. Апокалипсис [Текст]. - Таллинн : Скиф ; М. : Алекс, 1993. - 52 с. : ил. - На рус. и нем. языках.

85.143(4=ГЕМ)-8
Д97

Дюрер, Альбрехт.
    Дневники. Письма. Трактаты. [Текст]. Т.I. / А. Дюрер; Пер. с ранневерхненемецкого. - Л. : Искусство, 1957. - 227 с. 

85.143(4=ГЕМ)-8
Д97
Дюрер, Альбрехт.
    Дневники. Письма. Трактаты. [Текст]. Т.II. / А. Дюрер; Пер. с ранневерхненемецкого. - Л. : Искусство, 1957. - 254 с.

75
Д 97

     Альбрехт Дюрер [Изоматериал] : альбом репродукций / сост. Г. С. Кислых. - М. : Изобразительное искусство, 1982.

85.143(0)
Д 97

Дюрер, Альбрехт.
    Трактаты. Дневники. Письма [Текст] / А. Дюрер. - СПб. : Азбука, 2000. - 662 с. - (Наследие). 

75И(Нем)
З 349

Зарницкий, Станислав Васильевич.
    Дюрер [Текст] : жизнеописание Альбрехта Дюрера, нюрберг. мастера, повествование о времени, в котором он жил, и о людях, которые его окружали, о его многотруд. поисках красоты, горестях и радостях, о смерти художника и бессмертии его труда / С. В. Зарницкий. - М. : Молодая гвардия, 1984. - 351 с. + 24 л. илл. - (Жизнь замечательных людей).

 75И
Л 553

Либман, Михаил Яковлевич.
    Дюрер и его эпоха. Живопись и графика Германии конца XV и первой половины XVI в. [Текст] : к 500-летию со дня рождения А. Дюрера. 1471-1971 / М. Я. Либман. - М. : Искусство, 1972. - 240 с. : карты + 97 л. ил.

75И(Нем)
Л 891

Львов, Сергей Львович.
    Альбрехт Дюрер [Текст] / С. Л. Львов. - М. : Искусство, 1977. - 302 с. + 24 л. цв. ил. - (Жизнь в искусстве).

75И
Н 558

Нессельштраус, Цецилия Генриховна.
    Альбрехт Дюрер. 1471-1528 [Текст] / Ц. Г. Нессельштраус. - Л. ; М. : Искусство, 1961. - 226 с. : ил. + 13 л. ил.

85.153(4=ГЕМ)-8
Н558

Нессельштраус, Цецилия Генриховна.
    Рисунки Альбрехта Дюрера [Текст] / Ц.Г. Нессельштраус. - М. : Искусство, 1966. - 160 с. : 119 ил.

85.143(4=ГЕМ)-8
П305

Петров-Дубровский, А.
    Искатель правды Альбрехт Дюрер [Текст] : биографическая повесть / А. Петров-Дубровский. - М. : Детгиз, 1961. - 78 с : ил.

85.153(4=НІМ)-8
С 794

Степанов, Александр Викторович.
    Мастер Альбрехт [Текст] : об А. Дюрере / А. В. Степанов. - Л. : Искусство, 1991. - 183 с.




Бутакова, Елена.
    Альбрехт Дюрер: пределы прекрасного / Е. Бутакова // Личности. - 2015. - № 12. - С. 26-49.
Варьяш, Антонина.
    Меланхолия Альбрехта Дюрера / А. Варьяш // Караван историй. Украина. - 2011. - № 7/8. - с. 162-175.
     Гравюры Дюрера // Искусство. - 2008. - № 3. - С. 1-23. - Тема номера.
Костыря, Максим.
    Раздвинуть границы мира / М. Костыря // Наука и жизнь. - 2012. - № 6. - С. 134-144.
Лобачев, В.
    О  чудесном избавлении художника Альбрехта Дюрера, или Дело о московских "гривенках" / В. Лобачев // НАУКА И Религия. - 2006. - № 11. - С. 34-36.
Мелик-Пашаев, А.
    "Постигнуть истинную сущность всех вещей..." : (Альбрехт Дюрер) / А. Мелик-Пашаев // Искусство в школе. - 2012. - № 2. - С. 34-37. : ил.: 2 л. вкл. .
Орлова, Є. Г.
    Видатний графік, майстер ксилографії Альбрехт Дюрер / Є. Г. Орлова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). - 2016. - № 7. - С. 25-33. : іл.
Юхимец, Г.
    Альбрехт Дюрер / Г. Юхимец // Аристократ. - 2004. - № 5. - С. 34-39.

У відділі мистецтв діє книжкова виставка-портрет до 550-річчя від дня народження Альбрехта Дюрера, де розміщена вищезгадана література. З неї також запозичені наведені нижче цитати, що дадуть уявлення про художника. 

«Чого тільки не може він передати в одному кольорі, тобто чорними штрихами! Тінь, світло, блиск, виступи і заглиблення, завдяки чому кожна річ постає перед поглядом глядача не лише однією гранню. Гостро схоплює він правильні пропорції та їхню взаємну відповідність. Чого тільки він не зображує, навіть те, що неможливо зобразити, — вогонь, промені, грім, блискавиці, блискавки, пелену туману, усі відчуття, почуття, нарешті, усю душу людини, що виявляються в рухах... Усе це він настільки майстерно передає точними штрихами, до того ж лише чорними, що ти образив би твір, якби побажав внести в нього фарби...» .    
  Еразм Роттердамський
«Бог дав мені старанність, і я добре вчився».
«Воістину, мистецтво полягає в природі; хто вміє виявити його, той володіє ним. Завдання художника — вивчати природу, проникати в ії таємниці, намагатись  осягнути істинну сутність усіх речей».          
«Бажання багато знати і через це осягнути істинну  сутність всіх речей закладена в нас природою».
«Здібний і досвідчений художник може навіть у грубій мужицькій фігурі і малих речах більше показати свою велику силу, ніж деякий у своєму визначному творі». 
«Ніколи не думай, що ти можеш створити щось краще, ніж Бог у створеній ним природі».                                                                                                                                  
 Альбрехт Дюрер

«Це не один світ, а всі світи германського  середньовіччя разом узяті. Поряд із ним усе блідне і не витримує порівняння... Нікому не вдалося стати його послідовником. Не кажучи вже про те, щоб  розвинути його творчість».                                                    

 Олександр Бенуа


«Живописець мав звичай говорити, що в молодості йому подобалося зображувати рідкісні та незвичайні речі, а в більш зрілому віці він прагнув відтворювати природу настільки достовірно, наскільки це можливо».                                                           

   Філіп Меланхтон

«Дюрер подарував німецькому мистецтву нові очі та нове серце. Здається, що якби його запитали про  найвище досягнення, то він побачив би його в народженні ідеї творчого мистецтва, яке через приховану  в природі гармонію і не втрачаючи реальності, крізь неї для всіх робить доступним образ прекрасного».                             

                    Генріх Вьольфлін

«Дюрер поєднує і трансформує дві великі традиції — образотворчу і літературну, -- подає «Меланхолію» як один з чотирьох темпераментів і як одне з семи вільних мистецтв — геометрію. Він втілює в ній тип художника Ренесансу, який цінує практичне вміння, не уникає математичної теорії і який відчуває себе натхненним і одночасно страждає від усієї людської недосконалості та інтелектуальної обмеженості. Таким чином, це в певному сенсі духовний автопортрет Дюрера».          
                                                   
                                                                                                               Ервін Пановські

«Бог нерідко обдаровує одну людину таким розумом і такими здібностями до навчання і створення прекрасного, що подібного йому не знайдеш ні за його часу, ні задовго до нього, і після нього не скоро з'явиться інший».

«Він зрозумів те, що італійці не хотіли зрозуміти. Тому він сформулював такі важливі для мистецтва положення про естетичний ідеал, що не співпадає з ідеалом життя. Ось це усвідомлення цінності для мистецтва не тільки прекрасної моделі, але і моделі некрасивої, не тільки чудової альпійської природи, а й покинутої хатини біля ставка, не тільки рідкісної тварини, але і звичайного зайця – це усвідомлення  ставить його в авангард сучасного йому мистецтва».                                                                      

                                                                                                            Михайло Лібман

«Хоча його предки і були шанованими  людьми (походженням з Паннонії), немає ніякого сумніву — вони придбали від нього більше слави, ніж передали йому. Природа наділила його тілом, що виділялось стрункою поставою і цілком відповідало присутньому в ньому благородному духові... Він мав виразне обличчя, блискучі очі, ніс благородної форми, що греки називають чотирикутним (досконалим),    досить довгу шию, дуже широкі груди, підтягнутий живіт, м'язисті стегна, міцні та стрункі ноги. А ти б сказав, що не бачив нічого більш витонченого, ніж його пальці. Мова його була настільки приємною і дотепною, що  слухачів засмучувало коли він переставав говорити. Щоправда, він не займався вивченням словесності,  зате майже досконало опанував (із книг) природничі та математичні науки. Він не тільки розумів суть та вміло застосовував на практиці, а й умів витлумачити їх словами. Він піклується про те, щоб вести гідний і доброчесний спосіб життя, хоч і не вважав, що  веселощі життя несумісні з чесністю і порядністю. Коли постарів, то  любив музику та гімнастику». 

«Що я можу сказати про міцність і точність його руки? Ви могли б запевняти, що лінійка, кутник і циркуль застосовувалися для проведення тих ліній, які він насправді малював пензлем, або часто олівцем, або пером без різних допоміжних засобів». 

«Я передбачаю, що мені не повірять  читачі, якщо я розповім, що іноді він малював окремо не тільки різні частини всієї сцени, а й різні тіла, які при з'єднанні  співпадали так влучно, що ніщо не могло підійти краще». 

«Дуже пристрасно дбав він про те, щоб завжди вести гідне і доброчесне життя, за що його заслужено вважали прекрасною людиною».

«Якщо й було в ньому що-небудь, що можна було розглядати як недолік, то це  невичерпна старанність і надмірна вимогливість до себе».                                          
                                                                                             Іоаким Камерарій 

Завершується наша мультимедійна присвята відео-переглядом, для якого ми відібрали переважно графіку, неперевершеним майстром якої був Альбрехт Дюрер. Перш за все завядки їй митець пошанований сучасниками та нащадками. 



Немає коментарів:

Дописати коментар