Музичний світ Мирослава Скорика

Перегляд «Музичний світ Мирослава Скорика» підготували провідні бібліотекарі відділу мистецтв Наталія Прийма та Віра Саранцева. Він присвячений 80-річчю від дня народження класика української музики, композитора універсального обдарування М.М. Скорика.

Експозиція містить не лише різноманітну літературу про життєвий та творчий шлях видатного українського композитора із світовим ім’ям, а й теоретичні праці та нотні видання самого Мирослава Скорика, музика якого щороку звучить у 50-ти країнах світу. 

Мирослав Михайлович Скорик – Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006-2010 роках, художній керівник Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка (з 2011 р.).

Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 р. у Львові. Його родина була тісно пов'язана з українськими мистецькими, науковими, суспільно-політичними колами Галичини. Так, мати композитора – Марія Скорик (Охримович) була родичкою співачки Соломії Крушельницької, фольклориста Володимира Охримовича та художниці Ярослави Музики. 

У 1947 р. всю родину було репресовано більшовицьким режимом і вивезено до Сибіру. У засланні Мирослав скорик навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової. 

1960 р. він вступає до Львівської державної консерваторії. 1964 р. закінчив аспірантуру при Московській консерваторії у класі Д. Кабалевського.

Саме тоді Мирослав Скорик почав творити фортепіанні композиції, які охоче включали до свого репертуару відомі виконавці. 

Композитор першим вніс в українську легку музику ритми джазу і року. 

Він не лише автор серйозної музики, яка вивчається сьогодні в усіх музичних закладах України.

Мирослав Скорик написав музику до багатьох фільмів, серед яких найпопулярніші – стрічка Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» за повістю Коцюбинського, «Царівна» Ольги Кобилянської, «Камінний господар» Лесі Українки та ін. 

Із 1966 р. і до кінця 80-х років минулого століття М.М. Скорик – викладач у Київській державній консерваторії. Серед його учнів відомі композитори В. Ільїн, І. Карабиць, О. Ківа, Є. Станкович та ін. 

У 1985 р. Мирослав Михайлович став професором консерваторії. Тривалий час працював у США, потім в Австралії. Наприкінці 1990-х повернувся в Україну. 

Із 1999 р. – завідувач кафедри історії української музики в НМАУ. Творчий доробок Скорика величезний. Це й балет «Каменярі», естрадні пісні, музика до кінофільмів, а ще симфонічні твори «Гуцульський триптих», «Карпатський концерт», концерт № 2 для скрипки з оркестром, опера «Мойсей», кантата-симфонія «Гамалія», духовний концерт, скрипковий концерт. 

Всім добре відома його «Мелодія», яку слухав у Римі Папа Римський Іван Павло ІІ. 

М.М. Скорик – один із організаторів міжнародного музичного фестивалю «Контрасти», який щороку проходить у Львові. 2004 року Мирославу Скорику присвоїли звання «Львів’янин року». 

З переглядом «Музичний світ Мирослава Скорика» можна буде ознайомитися у відділі мистецтв ПОУНБ імені І.П. Котляревського до 30 липня.