До маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати, належить ім'я Давида Давидовича Бурлюка, який народився 21 липня 1882 р. на хуторі Семиротівщині Харківської губернії (нині с. Рябушки Лебединського району Сумської області). Він – нащадок давнього козацького роду.
Закінчив Сумську гімназію, навчався у Казанській художній школі, Одеському художньому училищі, у Мюнхені у майстерні Віллі Діца, майстерні Ашбе. Пізніше вчився у Парижі у приватній академії Кормона.
Пройшовши періоди захоплення модерними мистецькими течіями, епатажний Бурлюк стає ідеологом футуризму як у живописі, так і в літературі. У 1917 р. відбулася в Самарі його дебютна малярська виставка. Через два роки виходить його єдиний поетичний збірник «Лисіючий хвіст» (в Кургані).
Сприйнявши з захопленням революцію 1917 р., Давид Бурлюк прижитися в більшовицькій країні не зміг. Тому 1920 р. емігрував до Японії, написав близько 300 картин на японські мотиви. Протягом 1920-1921 років відбувся ряд виставок у Токіо, Осаці, Кіото, Йокогамі та в інших містах Японії.
Потім виїхав до США, де працював у галузі малярства та поезії, видавав поетичні та прозові твори. Митець брав участь у виставках, займався фотомистецтвом. У 1950-х рр. у Хемптон-Бейс (Лонг-Айленд) Бурлюк відкрив приватну мистецьку галерею та заснував журнал «Колір і рима».
Перебуваючи в еміграції, Давид Давидович не раз підкреслював своє українське походження: «Україна була і залишається моєю Батьківщиною. Там лежать кістки моїх пращурів, вільних козаків, які змагалися в ім’я слави, сили і волі... Україна у моїй особі має свого найвірнішого сина...». Сам себе вважав нащадком хана Батия, представляясь «татарсько-запорізьким футуристом».
Батьківщині присвятив митець картини: «Святослав», «Запорожці у поході», «Козак Мамай», «Рибалки», «Тарас Шевченко».
Помер Д.Д. Бурлюк 10 лютого 1967 року у Нью-Йорку. Його прах, згідно заповіту, було розвіяно над водами Атлантики. Посмертно його обрали членом Американської Академії мистецтв.
Картини та малюнки Д.Д. Бурлюка знаходяться в музеях і приватних колекціях всього світу. У Нью-Йорку навіть діє меморіальний музей Д. Д. Бурлюка.
В Україні ж у музеях і приватних збірках збереглося лише 35 робіт Д. Бурлюка. Деякі з його художніх полотен є в Сумському художньому музеї.
Основна частина творів Д. Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку. Є також у Росії, країнах Європи, в Японії, Канаді. А всього написав митець майже 30 тисяч картин.
Ще декілька цікавих фактів про митця. По-перше, про Бурлюка поет Володимир Маяковський писав, що саме той зробив його поетом: «Він видавав щодня 50 копійок. Щоб писати, не голодуючи». А спогади Давида Бурлюка про футуризм і Маяковського становлять великий інтерес.
По-друге, 4 грудня 2007 на лондонських торгах аукціонного будинку Sotheby's був встановлений український рекорд. Картина Давида Бурлюка «В церкві» була продана за $650 000. Це при тому, що її стартова ціна склала лише 160 тисяч.
По-третє, за часів хрущовської відлиги Давид Давидович зробив спробу повернутися в культурне життя України. 1962 р. він надіслав такого листа: «Дорогі друзі – директорат музею; я, Давид, Маруся (дружина) і наш художній директор можемо привезти на Україну в Київ у ваш музей виставку Бурлюка – 80-річчя – та його друзів – видатних американських художників. Добре було б цю виставку організувати на рідній землі Бурлюка Україні...». Але комуністичний Мінкульт рішуче відмовив «емігранту». Виставка доїхала до Праги, де пройшла з великим успіхом. А от в Україну крізь залізну завісу так і не пробилася.
Немає коментарів:
Дописати коментар