Книжкова виставка «Сповідь у камені та фарбах: мистецький літопис Лаври»: до 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври

На мальовничих схилах Дніпра височіє дивовижний ансамбль Києво-Печерської лаври. При забудові території монастиря досить вдало використано природний ландшафт: на верхньому плато – пам’ятки Верхньої лаври у видолинку, на схилі гори – споруди Ближніх печер і на південному пагорбі – Дальніх.

Основним будівельним матеріалом були плінфа та дике каміння. Цеглу виготовляли місцеві майстри, про що свідчать «автографи» на ній – не тільки окремі літери, а й цілі слова та вирази. Інтер’єр собору оздоблений фресками та мозаїкою. Крім грецьких майстрів, живописні роботи виконував київський живописець Аліпій, який навчався у греків мозаїчного мистецтва. Підлогу було вимощено плитами з червоного каміння. 

Розписи екстер’єру змінювали. Іван Їжакевич у1901-1902 роках написав на виступі фортифікаційної стіни при вході в лавру композицію «Собор преподобних Ближніх печер» та «Собор преподобних Дальніх печер».

Остаточно архітектурний ансамбль лаври, як визначної пам’ятки українського бароко сформувався у ХVІІІ ст. Особлива увага приділялася притаманній українському бароко пластичній виразності споруд, коли об’ємним орнаментом почали майже повністю покривати фронтони, прикрашати віконні та дверні прорізи.

Втім, пізніше почали більш звертатися до класичної архітектури, яка органічно співіснує з бароковими композиціями.

Зібрання станкового живопису Києво-Печерського заповідника – одне з кращих в Україні. Воно нараховує близько трьох тисяч творів іконопису, портретів і тематичних картин на біблійні теми українських майстрів.

В основі малярського навчання, яке існувало при лаврі,  лежало копіювання з різних західноєвропейських посібників, у яких був великий набір різних вправ для зображення людської постаті, ландшафту, анімалістичні та портретні сюжетні гравюри. Малювання з гравюр не виключало малювання з натури.

У лаврській малярні створювалися не тільки визначні твори іконопису, ай чудові портрети вищого духівництва. В заповіднику є унікальна колекція  портретів вищого духовенства, зокрема київських митрополитів.

Монументальний живопис в спорудах Києво-Печерської лаври являє собою комплекс пам’яток ХІІ- початку ХХ ст.

Розписи Троїцької надбрамної церкви починаються одразу при вході – на стінах неширокого коридору розгорнуто величезну композицію. Крім багатофігурних урочистих груп «Похід праведних до раю»  та «Лики св. Дів», було розміщено сюжети Апокаліпсиса, Псалтиря, зображено дивовижних тварин, птахів.

Тематичні розписи вкривають суцільним килимом верхню та середню частину стін, нижня їх частина та стіни обабіч сходинок вкриті майстерно виконаним пейзажем, якому притаманні живописність та прозорість кольорів.

Києво-Печерська лавра – це пам’ятка світового значення, яка входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відповідно до Указу Президента України №560/2026, у 2026 році на державному рівні відзначається 975-річчя з дня заснування монастиря та розпочинається підготовка до його тисячолітнього ювілею. 

З цієї нагоди у відділі мистецтв підготовлено книжкову виставку «Сповідь у камені та фарбах: мистецький літопис Лаври». 

В експозиції представлені альбоми та видання з репродукціями визначних пам'яток архітектури, давніх ікон, гравюр, стародруків, а також коштовного церковного начиння, золототканого шитва та ювелірних витворів із золота й срібла.

Унікальні реліквії Києво-Печерської лаври засвідчують її статус одного з найдавніших духовних і культурних центрів України. 975-річний ювілей – це важливий привід згадати фундаментальну роль обителі у формуванні української духовності, писемності, освіти, мистецтва та культури.